Завтра – день працівників сільського господарства

І ТОСТ ІЗ ВИНОМ НИНІШНЬОГО ВРОЖАЮ!..

З гарним настроєм і відмінними трудовими результатами працівники сільського господарства району зустрічають своє професійне свято.

Незважаючи на кліматичні складнощі Білгород-Дністровський район, який останнім часом традиційно посідає провідні місця щодо збирання зернових, домігся першості з валу і врожайності в Одеській області й у поточному році зібравши 170 тисяч тонн хліба при середній врожайності 22,5 ц з га.

Район також виявився лідером щодо середньої врожайності сонячної ягоди, що склала 48,7 центнера з гектара. А виноградарі ВАТ «Лиманський» зібрали по 56,4 центнера з га!

Як підкреслює заступник голови Білгород-Дністровської РДА, начальник управління агропромислового розвитку Валентин Іванович Чумаченко, успіх визначило те, що згуртувавшись у єдину команду, аграрії району зуміли налагодити потужну систему сільгоспвиробництва, вдосконалюючи її щорічно. Сьогодні тут стабільно працюють 13 сільгосппрограм. Основні: з рослинництва, тваринництва, кредитування для закупівлі сільгосптехніки, щодо них до району надійшла серйозна державна допомога.

Організація агротехніки з вирощування продукції рослинництва провадиться в Білгород-Дністровському районі з урахуванням передових досягнень науки. Черпати нові знання керівникам і агрономам господарств допомагають семінари, що останнім часом тут провадяться набагато частіше.

Близько 90% озимих посівів врожаю-2007 було виконано по відмінних попередниках, серед яких горох, ріпак, люцерна. При цьому забезпеченість кондиційним насінням традиційно досягла 100%. ПП «Агрофірма «Авангард», фермерські господарства «Лука» та «Колос» спеціалізуються на насінництві. Відмінним горохом, наприклад, вони забезпечують весь район.

Всього в районі нараховується близько 60 великих сільгосппідприємств, 10 з яких справедливо вважаються передовими. Зокрема СВК «Вільне козацтво», СВК ім. Шевченка, СФГ «Колос», СК «Шаболат», СП АФ «Будаки». В останні дні жовтня і в листопаді деякі з господарств закупили нові «джон діри» і «кейси» вартістю понад 1,5 мільйона гривень кожен. На сьогодні таких машин у районі вже 5. Кожна з них дозволяє засівати за добу близько 150 га. При цьому на посівних роботах працюють лише 2 чоловік. Багатьом це здається фантастикою у порівнянні з тим, що солідному комплексному парку сільгосптехніки з залученням 45 чоловік ледве вдається засіяти за добу близько 100 гектарів. При цьому практика доводить, що якість посівів в останньому випадку нерідко залишала бажати кращого.

Головний агроном управління агропромислового розвитку Білгород-Дністровської РДА Петро Степанович Мороз із задоволенням відзначає відмінний стан озимих на полях району:

– План щодо сівби озимих культур виконано на 104%, при цьому практично скрізь відмінний стан рослин. З 44 тисяч 187 га озимих зернових – 26 тисяч 134 га займає озима пшениця, решта – озимі ячмені. Під майбутні ярі з 59733 га зорано близько 80%. Робота ще триває.

Уважно вислухавши на серпневих семінарах наукові рекомендації щодо зміщення термінів посівної, аграрії району зробили навпаки і відсіялися озимими традиційно, у стандартні для степової зони терміни. Помилилися лише ті, хто проігнорував агротехніку і посіяв по стерні. Шкідники, і, насамперед, совка вже з'їла частину майбутнього врожаю. Втім, подібні помилки сьогодні вкрай неприпустимі. Сувора конкуренція, коли передові господарства щорічно підвищують виплату на паї, змушуює підтягуватися й інших.

Голова Білгород-Дністровської РДА Володимир Миколайович Зінченко і його перший заступник Олексій Андрійович Фаюк, нагороджений в нинішньому році за найвищий валовий збір ранніх зернових врожаю 2007 року серед регіонів України і вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва срібною Відзнакою Одеської обласної ради, всіма силами сприяють подальшому розвитку сільгоспвиробництва в районі.

Вирощений цього року врожай і отримані кошти дозволили внести до райбюджету серйозні позитивні зміни і додатково виділити 950 тисяч гривень на соціально-побутові потреби району. Крім того, практично півбюджету району наповнюють відомі на всю область і за її межами виновиробники ТОВ «АФ Шабо» та «Бізнес-Вин».

Тетяна ГУРІЧЕВА, власкор «Одеських вістей», Білгород-Дністровський район

А РОЗПОЧИНАЛИ З НУЛЯ

– Не дивуйтеся, якщо Микола скаже: "Я дуже зайнятий". У нього справді ані хвилини вільного часу, – попереджає Виноградівський сільський голова Михайло Карастан. – Він усім і усюди потрібний: консультації його – на вагу золота. Відмінний раціоналізатор!

Але Микола Бугор – один зі співзасновників створеного шість років тому фермерського господарства "Світоч" – від зустрічі із пресою не відмовився. Хоча від справи – він допомагав водієві великовантажної машини, ми його все ж таки відірвали. Високий, сухорлявий, і якийсь весь надійний, він неквапливо підійшов і запитав: "Із чим прибули?"

До нашої зустрічі я встигла переговорити із багатьма односільчанами Бугора. Усі знають, що "Світоч", до якого він має найбезпосередніший стосунок, – одне із найбільших на території сільради фермерських господарств (дрібних тут – 16). А село – це звісно, – багато усіляких проблем, розв’язати які сьогодні без сторонньої допомоги ну просто неможливо. И господарство – постійний спонсор школи, дитсадка, ФАПу, церкви. А ще фінансування "днів народження" села, храмових свят. "Якщо є можливість – чому не допомогти? – сказав Микола, коли я розповіла про добрі слова земляків на його адресу.

Але ж розпочинали, що називається, з нуля. З металобрухту інвентар ліпили. Тоді повною мірою застосували свої раціоналізаторські здібності керівники "Світоча". Задумавши обзавестися свинофермою, насамперед відремонтували старе приміщення, до якого потім і оселився доставлений із самої Франції кнур відомої у наших місцях породи – великої білої "ландрас". У ВАТ "Агрофірма" "Дністровська" закупили поросят тієї ж породи. Сьогодні умови щодо утримання повністю відповідають вимогам сучасної технології. Для свиноматок із потомством – клітки з підігрівом є, сучасна ветлабораторія та пункт штучного запліднення. Словом, усе надійно, ґрунтовно й надовго. У достатньому обсязі заготовлено кормів, а 1000 гектарів земель "Світоча" це цілком дозволяють.

Нинішній рік, щоправда, був дуже складним.

– Таке враження, – каже Микола, – що проти нас, хліборобів, уся природа повстала.

Оскільки зерна запасли недостатньо, вихід тут вбачають у реалізації поросят, які за півроку набирають ваги до 120 – 130 кілограмів.

– Ми цілком могли б щомісяця продавати 30 – 40, а то й більше поросят – була б прийнятною ціна і щоб дотація держави надходила, як належить, – говорить фермер.

Василь Козман, Микола Бугор та Микола Топал, які об'єднали свої земельні наділи, не нарікають на це, а розраховують на власні сили. Радує те, що у пайовиків до "Світоча" немає жодних претензій: розрахунки з ними проведено у повному обсязі, навіть незважаючи на великі втрати, які зазнало господарство через посуху. І зарплата людям тут теж виділяється щомісяця й без затримок.

"Світоч" упорався із сівбою озимих. Використовували лише елітне насіння.

– Продешевимо, – вважає Бугор, – втратимо більше.

Вже й добрива заготували, пально-мастильні матеріали для оперативного та якісного провадження робіт навесні. Нещодавно запустили кормоцех, де успішно трудиться оператор Олександр Трифонов.

Про селян Микола Бугор говорив із особливою теплотою: "Які б труднощі ми не переживали, люди обділеними бути не мають". Він почав було називати імена кращих – Віталія Куруча, Василя Желязкова... – та зупинився: "У нас усі – кращі! І виділити мені просто нікого".

Таїсія БАРАНОВА, власкор «Одеських вістей», Тарутинський район

ЗАПЕРЕЧУЮЧИ ПОСУХУ

Останнім часом серед хліборобів області все частіше ведуться розмови про агрофірму "Кодима". Її директор, заслужений працівник сільського господарства Микола Васильович Сорочан разом із головним агрономом Миколою Петровичем Мрачком роблять усе можливе, щоб виростити такі врожаї, яким не можна не позаздрити.

І справді, тут два роки поспіль одержували понад 60 центнерів зернових культур, а озима пшениця у 2005 році дала 64,5 центнера, а у минулому – рекордні 65,4. Дуже високою була урожайність і інших культур.

Але то у минулому, заперечить читач. А що у нинішньому, надзвичайно посушливому? Мабуть, теж залишилися без зерна й кормів, як багато хто у Кодимському та і в інших районах.

Так, погода нинішнього літа нікого не балувала. Але два керівники-агрономи заперечили посуху високою агротехнікою під час провадження усіх операцій – від підготовки ґрунту, підготовки насіння – до догляду за рослинами та організацією збирання. Поля тут разом із мінеральними завжди одержують достатню кількість органічних добрив. Допомагає й суворе дотримання сівозмін, яке ніколи не порушувалося навіть за небувалого захоплення сусідів соняшником.

І ось результати цих старань. Агрофірма "Кодима" й цього року одержала 37,8 центнера зернових. Озима пшениця вродила по 37,5, а озимий ячмінь – 40,3 центнера! Таких показників не знає жодне велике господарство в області.

Вдалося врятувати і яровий клин. І не просто врятувати, але й домогтися досить високої віддачі. Так, яровий ячмінь зібрали по 42,3 центнера, а зерно кукурудзи – 40,5.

Коли в сусідів посіви цукрового буряку та соняшнику практично загинули або дали досить мізерний урожай, хлібороби агрофірми й тут виявилися на висоті. Вони на площі 100 гектарів одержали з кожного по 382 центнери солодких коренів та 20,4 центнера соняшнику. Та й соя дала 13,8 центнера, а озимий ріпак – 12,8.

Здавалося, за таких високих показників можна вважати, що рекордів досягнуто, й щодо подальшого удосконалення технологій можна особливо не турбуватися.

Але не такий характер у Сорочана та Мрачка. Вони завжди у постійному пошуку. Щодня по інтернету вони вивчають не лише найімовірніший прогноз погоди, але й знайомляться із останніми новинками в агротехніці, які відпрацьовують вчені та фахівці.

І як тільки-но з'являється нова адреса, два керівники квапляться побувати там, щоб наочно переконатися у ефективності використання чергової новації.

Ось, наприклад, зараз з'явилася так звана НО-tіll технологія, яка вимагає всього 5 операцій замість 18, які на сьогоднішній день провадяться багатьма. Керівники господарства вже побували у Кіровограді й на Вінниччині, де ця технологія вже впроваджується. Тепер вона одержує нову прописку і в агрофірмі "Кодима" уже навесні майбутнього року.

То ж нові рекордні врожаї цього господарства ще попереду. Сподіваємося, що й послідовників теж з'явиться чимало!

Олексій СТЕПАНОВ

Выпуск: 

Схожі статті