Кістяк цього колективу, який працює у Теплодарі, – 15 чоловік, закоханих у театр. Після роботи вони поспішають не додому, а на репетиції до місцевого Будинку культури.
Тут керівниця театрального колективу Світлана Чмихова й створює вистави, які намагаються подивитися усі мешканці Теплодара – настільки успішно їй вдається провести паралелі між тим, що відбувається на сцені, і в реальному житті.
Світлана – мешканка Теплодара й розпочинала свою кар’єру у театрі дуже цікаво. Безробітна, перебуваючи на обліку у центрі зайнятості, одного чудового дня вирішила написати казку, назвавши її «Зачарований принц». А потім вирушила пропонувати свій твір до Одеси, у театр музкомедії. Кажуть, що сміливість міста здобуває. Це правда. А театральні підмостки здобуває сплав сміливості й таланту. На вистави до Одеси на спеціально замовлених автобусах у дні новорічних канікул, коли було поставлено «Зачарованого принца», поїхали практично усі мешканці Теплодара. Розповідають, що коли у театрі зі сцени назвали авторку Світлану Чмихову, місто Теплодар, то аплодувала уся зала, оскільки практично усі присутні на цій виставі були із Теплодара.
Однак Світлана пише не лише казки. Постановку «Сіті диявола», де дія відбувається у маленькому містечку, теж подивилися практично усі глядачі Теплодара. Виставу «Жорстокий романс» на фестивалі аматорських колективів у Прилуках було визнано кращою у одній із номінацій.
В нашій області про колектив заговорили після його виступу в Ізмаїлі із виставою «Колобок». Спочатку аматорський колектив прийняли насторожено. В місті знаються на професійних театрах. Що для Ізмаїла якийсь теплодарський колектив? Зате після вистави серед слів вдячності від місцевого керівництва пролунало: «Ця сцена знала артистів Петербурга і Москви, але ні в кого не було такої щирості, як у вас».
Лист із вдячністю театральному колективу «Свеча» відправили із Ізмаїла мерові Теплодара Леоніду Печерському, який був дуже втішений такою швидкою (менш аніж за рік) віддачею від вкладених у становлення колективу коштів.
Зараз, коли Світлана перебуває на гребені успіху, і про театральний колектив всерйоз говорять у професійних колах, складно повірити, що ще зовсім недавно ця успішна жінка була на обліку у Теплодарському центрі зайнятості. Працюючи колись бухгалтером, вона тривалий час після закриття підприємства не могла знайти роботу. Спеціальної театральної освіти не має. Просто відкрився талант…
Оформляючись на роботу до Будинку культури, вона сказала роботодавцям:
– Не робіть мені жодних знижок, я не знаю цієї роботи. Раптом нічого не вийде...
Рік Світлана працювала зі своєрідним іспитовим терміном. Гроші на зарплату їй перераховувала служба зайнятості. Зате зараз мешканці Теплодара із задоволенням розповідають знайомим своєрідну казку про Попелюшку – історію про колишню безробітну, а нині керівницю театрального колективу, яка домоглася успіху винятково завдяки таланту та працьовитості.
