Одеса стала дванадцятим обласним центром у всеукраїнському турі Національної заслуженої капели бандуристів України імені Георгія Майбороди та народного артиста України Анатолія Паламаренка. Їхня спільна програма має назву «Духовні скарби Полтавщини». Організаторами та спонсорами туру виступили міжнародна громадська організація «Полтавське земляцтво» та Національна палата міжнародної співпраці. Благодійний концерт в Одеській обласній філармонії відбувся також за підтримки «Одеського земляцтва» у Києві, Одеської обласної ради та обласної державної адміністрації.
Нині капела відзначає 90-річний ювілей. У 1918 році Директорією Української Народної Республіки був створений Київський чоловічий кобзарський хор. У радянські часи, 1925 року, у Полтаві з’явилась Полтавська капела бандуристів, яка 1935 року у повному складі переїхала до Києва і об’єдналася з кобзарським хором. Так була створена показова «Українська державна зразкова капела бандуристів». За словами її нинішнього керівника Раїси Чорногуз, в історії капели були різні часи, злети і падіння. Проте сьогодні – це видатний колектив, до складу якого входять закохані в українське мистецтво чоловіки віком від 17 до 70 років. Переважну частину (близько 70 відсотків) складає молодь з різних регіонів. Є сьогодні у складі капели і представники Одещини – Максим Воловоденко і Володимир Пінчук.
Однак історія капели найбільше пов’язана з полтавцями і Полтавщиною. Тож назва концертної програми обрана не випадково. У репертуарі колективу близько ста творів композиторів, уродженців Полтавщини, – Георгія Майбороди, Олександра Білаша, музичні шедеври Миколи Лисенка, Платона Майбороди, Володимира Верменича, пісні на слова Марусі Чурай, Бориса Олійника, Дмитра Луценка. Супровід капели створює неповторну атмосферу звучання творів Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Остапа Вишні, веселих і влучних гуморесок Павла Глазового у виконанні майстра художнього читання, Лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка, народного артиста України Анатолія Паламаренка, який, до речі, відзначає 60-ту річницю своєї творчої діяльності.
– Мені дуже пощастило виступати з таким славетним колективом, який я люблю і захоплююсь ним з дитинства. Я вважаю, що художнє слово у цій програмі – як сіль до доброї страви. Особливо, якщо воно приперчене дотепним гумором Павла Глазового, разом з яким я в молоді роки з успіхом виступав у вашому місті. Гаряча, розумна і мудра одеська публіка тоді підняла і окрилила мене. Так само тепло зустрічала Одеса і позаторік, коли у Шевченківські дні ми разом з Одеським симфонічним оркестром представляли у філармонії поему «Гайдамаки», – розповідає Анатолій Нестерович.
Не підвела публіка і цього разу. Одесити з великим захопленням, вдячністю і натхненням сприйняли виступ капели і метра української сцени. Втім, мабуть, так само радо, як сприймали митців й у інших регіонах: на сході і заході, у центральній Україні. Та й чи може бути інакше? Адже це мистецтво, яке пробуджує почуття національної гордості та любові до рідного краю.
