Продовження теми краще журавель у небі чи синиця в руці?

Як уже повідомлялося, на замовлення управління архітектури і містобудування облдержадміністрації Український державний НДІ «Діпромісто» розробив «Схему планування території Одеської області» і «Схему планування територій курортно-оздоровчого і рекреаційного призначення Одеської області», які нині перебувають на вивченні й обговоренні профільних постійних комісій обласної ради. Після цього, якщо до вищезгаданих документів не буде особливих претензій, вони будуть затверджені на одній із сесій обласної ради і прийняті до виконання.

«ОВ» у своїх публікаціях вже торкалися цієї теми, насамперед, тієї частини, що пов'язана з першим документом. Але не менш важлива для нас і «Схема планування територій курортно-оздоровчого і рекреаційного призначення Одеської області». Працюючи над її створенням, фахівці УД НДІ «Діпромісто» провели низку цікавих досліджень.

Так, Одеська область посідає перше місце в Україні за площею – близько 33,3 тис. квадратних кілометрів, що, втім, було відомо і до цього. Проте ліси займають не набагато більше 222 тисяч гектарів, що становить усього 5,6 відсотка від її загальної території, тоді як у цілому по країні цей показник дорівнює 15,6 відсоткам.

Чи треба говорити, яке значення мають ліси для тієї чи іншої місцевості й регіону в цілому. Адже вони не тільки накопичують вологу, але і не дають розвиватися вітровій ерозії ґрунтів, та й у цілому благотворно впливають на клімат. Чомусь даний чинник мало враховується, зокрема, у наших сільськогосподарських районах. У той же час, за даними фахівців НДІ «Діпромісто», в області налічується 430 тисяч гектарів непридатних для ведення сільського господарства земель – балки, яри, схили водойм, рік і річок. Використовуючи їх дбайливо, тобто, висаджуючи на цих непридатних землях акліматизовані види дерев, лісистість області можна довести замість 5,6 до 9 і більше відсотків.

Безсумнівно, це зіграло б досить позитивну роль у гідрологічній ситуації області, де загальна площа водойм, за даними фахівців, становить 11 тисяч гектарів, замуленість яких сягає вже від 50 до 60 відсотків. Звичайно, крім заліснення їхніх берегів, необхідний комплекс гідротехнічних заходів. І це, до речі, передбачено у вищезгаданих документах.

А від розв’язання цих двох проблем безпосередньо залежить і часткове розв’язання третьої – забезпечення сільських населених пунктів питною водою, насамперед, за рахунок поліпшення гідрологічної ситуації в районах. У повному ж обсязі, за висновком фахівців, вона може бути розв’язана тільки з використанням підземних вод, які відповідають існуючим санітарним нормам. До речі, їхні прогнозні запаси становлять 730 тисяч кубічних метрів на добу, у той час як практичне використання ледве досягає 32 тисяч кубів на добу.

Не досить, на думку розробників схем планування територій, використовуються в області й джерела мінеральних лікувальних вод. При їх сумарному добовому запасі в 10 тисяч кубічних метрів, до споживача доходить менше третини. І це без обліку тих 26 вже розвіданих джерел мінеральних вод, які мають великі перспективи для їхнього використання, зокрема з лікувальною метою.

Те ж саме стосується і лікувальних грязей. Так, за уточненими даними, їх запаси в нашій області становлять понад 80 мільйонів кубічних метрів. Тільки в Куяльницькому і Хаджибейському лиманах – не менше 30 мільйонів тонн. А якщо врахувати, що даний ресурс піддається регенерації, тобто за певних умов відновлює свої унікальні лікувальні властивості, то можна сміливо говорити про його необмежені запаси. Нам тільки залишається зупинити деградацію вищезгаданих та інших водойм, і дбайливо використовувати багатства, даровані нам природою.

Таким чином, з огляду на вищесказане, можна говорити, що потенціал розвитку оздоровчо-рекреаційної сфери Одеської області колосальний. За підрахунками фахівців, граничне значення екологічної місткості території від Кілійського до Комінтернівського району, без врахування міста Одеси, становить понад 848 тисяч чоловік одноразово. Але це за умови, що в цих адміністративних територіях буде створена і відповідна інженерна, транспортна і соціальна інфраструктури.

Звичайно, заглядаючи в недалеке світле майбутнє нашого регіону, треба пам'ятати, що ми спільно продукуємо близько 4 мільйонів тонн відходів на рік, а існуючі сміттєзвалища займають понад 800 гектарів території. Але і з цим, на думку вчених, можна успішно боротися, використовуючи сортувальні станції і сміттєпереробні заводи. Застосовуючи при цьому передові технології, значну частину продукованих нами відходів можна в остаточному підсумку використовувати як вторинну сировину. І тільки 10-15 відсотків з них все ж таки доведеться утилізувати. Але наскільки зменшаться території звалищ!

Що ж стосується рівня забруднення атмосфери, то він, на думку екологів, не є катастрофічним. На кожного жителя області припадає близько 56 кілограмів викидів на рік, що в 3-4 рази нижче, ніж в інших індустріальних регіонах країни.

Репрезентуючи читачам «Схеми планування територій», слід сказати і про те, що їх розробники так і не відповіли докладно на ряд серйозних питань членів профільних постійних комісій облради, зокрема тих, що стосуються збільшення рекреаційної складової на шкоду агропромислової. І які для цього знадобляться інвестиції й звідки вони прийдуть? Це питання стало особливо актуальним сьогодні, коли через нестачу продовольства у світі воно з кожним днем неухильно зростає в ціні, про що кожний з нас переконується щодня. У той же час, Одещина справедливо вважалася і вважається житницею України. Чи варто ігнорувати цю дуже важливу на сьогоднішній день економічну і соціальну проблему? Адже лиманською гряззю, навіть лікувальною, ситий не будеш.

З огляду на цей та інші аспекти обговорення «Схем планування територій» у постійних комісіях, можна висловити припущення про те, що ці документи навряд чи будуть рекомендовані для обговорення і затвердження на найближчій сесії обласної ради.

Выпуск: 

Схожі статті