Європейському співтовариству – 51 рік. Воно поєднує двадцять сім держав Європи, понад чотириста дев'яносто мільйонів людей. В Україні цей день відзначається відповідно до Указу Президента від 18 квітня 2003 року. А в Комінтернівському районі – вперше так широкомасштабно продемонстровано прагнення до європейських орієнтирів.
Перше, на що звертаєш увагу, – вулиці і багато установ району прикрашені прапорами України та Європейського союзу. Сюди, до райцентру, з'їжджаються не лише гості з області, інвестори, але й закордонні друзі з п'яти країн Європи та Росії. У символічному європейському містечку на комінтернівській землі відбувалося відкриття свята. За кілька хвилин до його початку я попросив відповісти на мої запитання Олексія ІЩЕНКА, першого заступника міністра регіонального розвитку і будівництва України, і господиню свята – голову Комінтернівської райдержадміністрації Людмилу ПРОКОПЕЧКО.
Кор.: – Олексію Максимовичу, у багатьох містах, райцентрах і селах області сьогодні відзначається День Європи. Чим пояснити, що Ви приїхали на святкування саме до Комінтернівського?
Іщенко: – По-перше, Одесу і область депутатами Ради Європи визнано як одну із символічних столиць, поряд із Брюсселем і Мадридом, які святкують День Європи. Тому й мета мого візиту – взяти участь у цих заходах. По-друге, Комінтернівський район багато робить у соціальній сфері, щоб бути ближчим до Європи. Наприклад, пропонується побудувати в райцентрі Палац культури, аналогів якому немає в Україні, вартістю близько 65 млн грн. Обговорення цього проекту, допомога в його реалізації – одне із завдань мого візиту.
Прокопечко: – Крім цього об'єкта, ми маємо намір у наступному році здати сучасну школу в селі Крижанівці – з басейном, стадіоном. Це теж буде одна з найсучасніших шкіл в області. У селі Широкому планується протягом двох років побудувати оздоровчий комплекс... А в райцентрі ми спорудимо для дітей справжнє містечко казок...
Кор.: – Слухаю Вас і ловлю себе на зухвалій думці: а хіба ж це реально? Чи не пахне тут популізмом? Звідки гроші в районному бюджеті, та й чи до снаги йому ваші ідеї?
Прокопечко: – Мінімальну кількість грошей ми візьмемо з цією метою з районного бюджету. А переважно впораємося за допомогою інвесторів.
Іщенко: – Ну я б не назвав, Іване Георгійовичу, популізмом все те, що робиться для людей, для розвитку району. Ось щойно я ознайомився із чудовим альбомом. «Комінтернівщина» називається. І бачу, як багато молоді залишається сьогодні в районі та його окремих населених пунктах. Тут і райдержадміністрація, і райрада вважають для себе пріоритетним розв’язанням проблем освіти, спорту, охорони здоров'я, материнства... І наше Міністерство покликане допомагати таким районам. Тому що далеко не скрізь зустрінеш в глибинках вміння працювати з інвесторами.
Прокопечко: – Ну, щодо популізму... За інвестиціями район посідає перше місце в області. У нас на душу населення припадає більше інвестицій, ніж будь-де. Щоправда, нас випереджає місто Іллічівськ. Ми створили нормальний клімат для інвесторів. Вони переконалися, що ніхто їх у Комінтернівському районі не буде водити, як кажуть, по колу. А взаємини з ними – прозорі, ділові і партнерські. Ви знаєте, за допомогою Олексія Ставніцера, керівника підприємства «ТІС», були відкриті дві нові школи. Якби Ви бачили, як він радів під час їхнього відкриття! У нього від щастя очі стали вогкими... І таких підприємців-інвесторів, які стали партнерами, в районі багато.
Кор.: – І все-таки, Людмило Ярославівно, за скільки років Ваші шляхетні наміри втіляться у життя?
Прокопечко: – Палац культури відкриємо в 2009 році, Крижанівську школу – теж в наступному, 1 вересня. Потім школа в Корсунцях. І все буде побудовано з мінімальним залученням бюджетних коштів. Зараз узгоджується проект щодо завершення будівництва школи в Чорноморському. Роботи розпочнуться цього року.
Кор.: – А зараз дозвольте звернутися до вас обох, як до двох чиновників – республіканського і районного масштабу. Так, все це можна побудувати, але щоб бути в Європі, чи досить усього цього?
Іщенко: – Насамперед, ми повинні жити за тими параметрами, за якими живуть європейці: високий рівень добробуту. А це гідна зарплатня, високий рівень медицини і освіти, добрі дороги, забезпечена старість. І найголовніше – нам треба побудувати демократичну державу, у якій всі інститути влади – від центральної, обласної до районної і сільської – будуть працювати за демократичними принципами.
Прокопечко: – До сказаного я хотіла б додати, що Європа починається із серця кожного українця. Ми повинні побудувати своє життя так, щоб пишатися своєю країною і бути справжніми патріотами своєї землі, поважаючи всі нації і народи. Ми повинні відчувати себе європейцями не тільки географічно, а насамперед у душі, ментально. І на відкритті інформаційного центру, на яке ми Вас запросили, ми це продемонстрували. Ми спеціально привеземо вас у маленьке, депресивне село, у кожному разі, донедавна так його називали, і покажемо, як, використовуючи його особливості, можна почати серйозний розвиток.
Кор.: – Ми настільки всі політизовані, що не можу обійтися і зараз, у святковий день, без політичного запитання. Хочете – відповідайте, хочете – ні. Про яку Європу ми можемо мріяти, якщо в Києві немає злагоди? Яка Європа при сьогоднішній інфляції, при такій дорожнечі? Вибачте за банальність, але, як люди кажуть, шлях до серця, Людмило Ярославівно, починається зі шлунка. А події на політичному Олімпі так розвиваються, що ми можемо втратити свою державність. Європа, розуміючи це, навряд чи нас обійме.
Іщенко: – На чесне запитання дам чесну коротку відповідь. Мене, як і Вас, як і більшість жителів України, незалежно від політичної орієнтації, це дуже турбує. Я вірю, що мудрість переможе і у Президента, і у Прем'єр-міністра. Ми розвиваємося, починаємо ставати на ноги. І приклад тому – Комінтернівський район.
Прокопечко: – Погодьтеся, наш Президент багато чого зробив для демократизації України. У цій ситуації, на мій погляд, його завдання – відкинувши всі політичні розбіжності, об'єднати чиновників найвищого рангу, щоб не вдаряло рикошетом по керівниках районів все те, що ми сьогодні спостерігаємо в парламенті і Кабінеті Міністрів. І я сподіваюся, що Вікторові Андрійовичу це вдасться. Зізнатися, багато бар'єрів ми намагаємося толерантно переборювати і у нашому районі... Адже в кожній партії, парламентській фракції є здорові сили, цікаві ідеї. Наш єдиний шлях – це орієнтир на Європу, і нам усім треба зробити так, щоб ми, громадяни України, гідно жили.
Фотографії – найкраще підтвердження незабутнього свята Дня Європи у Комінтернівському районі.
На мій погляд, Дмитро Нікітін, заступник голови облради, дуже точно висловив настрій всіх присутніх на святі:
– Ми сьогодні наочно переконалися в тому, що комінтернівці – на шляху до Європи. І в цьому – заслуга керівників району, всіх мешканців – представників різних національностей. Погодьтеся, щоб гідно жити, треба гідно працювати... А в районі вміють працювати і орієнтуються на європейські стандарти життя. На добрий шлях!
