«НАВЕСТИ БЛИСК» ПЕРЕД ПЕРЕВІРКОЮ ВДАСТЬСЯ ЗЛІСНОМУ ПОРУШНИКУ…
Які тільки зміни вітчизняного законодавства не відбуваються останнім часом! Іноді вони суперечать здоровому глузду і розумінню однієї дуже простої істини: ніхто не буде допомагати країні захищати її власний ринок від неякісної і небезпечної продукції. Про це вона зобов’язана подбати сама. На жаль, у нас цього поки що не розуміють.
Наприклад, сьогодні, щоб перевірити ковбасу, яка викликала підозри (розрізати її, провести необхідні дослідження), фахівці повинні спочатку... купити її. Відбір зразків на перевірку і всі випробування провадяться за рахунок коштів Державного бюджету. Але на цей рік цю статтю витрат законодавці в бюджеті пропустили. Судячи з усього, – навмисно, тому що такий підхід до справи значно спрощує ввезення до України і використання неякісної, сумнівної імпортної сировини і випуск такої ж готової продукції.
Крім того, згідно з Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» продукцію треба класифікувати за критеріями ризику. Якщо ризики малі, перевіряти її повинні раз на п’ять років, якщо вищі – раз на три роки, якщо дуже високі – раз на рік. Здавалося б, все правильно. Але проблема в тому, що ці самі ризики так і не були визначені й затверджені постановою Кабміну України. І тому вся продукція вважається мінімально небезпечною, і отже, може перевірятися не частіше одного разу на п’ять років. Причому, про проведення перевірки підприємство треба повідомити за десять днів до її проведення. Зрозуміло, що в цьому випадку «навести блиск» до приходу перевіряльників вдасться злісному порушникові всіх санітарних і технологічних норм. І, пройшовши перевірку, він потім безкарно зможе повернутися до колишніх підходів у роботі.
– Ця ситуація не була б небезпечною, якби заздалегідь були введені в дію інші закони, – пояснює заступник генерального директора ДП «Одесастандартметрологія» Олександр Смислов. – Наприклад, Закон «Про відповідальність виробника за якість і безпеку продукції, що випускається». Але поки що складається враження, що на законодавчому рівні забезпечується захист не споживачів, а несумлінних виробників продукції. Як інакше пояснити вимогу опублікувати план перевірок в інтернеті, скорочення термінів їх проведення – для великого підприємства п’ятнадцять днів, для малого – усього п’ять? За цей час провести ретельну перевірку практично неможливо. Тобто, саме законодавство орієнтує нас на поверховий підхід. В умовах лібералізації вітчизняного ринку у зв’язку зі вступом України до СОТ, можна чекати надходження валу неякісної сировини і готової продукції, від яких споживачі фактично ніяк захищені не будуть.
Про катастрофічність ситуації свідчать і підсумки перевірок, які фахівці ДП «Одесастандартметрологія» провели в першому кварталі 2008 року. Їх було 130 у різних сферах економіки: легка і харчова промисловість, будівництво, машинобудування. У ста десятьох випадках були виявлені порушення технології виробництва і контролю якості продукції, який здійснювався самими підприємствами.
– Якщо говорити про харчову продукцію, основні претензії стосуються до її маркування, – продовжує Олександр Смислов. – На етикетках не вказується повна інформація, як того вимагає Закон України «Про захист прав споживачів». Такі порушення зафіксовані, зокрема, на маркуванні продукції кондитерського цеху «Ространс», що постачає мережу супермаркетів «Сільпо». Щодо якості претензій до продукції немає, а ось щодо маркування – є. Аналогічна ситуація і щодо кондитерського цеху СПД Жмурко. Наша перевірка допомогла встановити істину в ситуації, яка склалася навколо оптової фірми «Лазурний берег», яка є представником ТОВ «Президент», що випускає широкий спектр молочної продукції. У споживачів були претензії до її якості. І нам вдалося довести: винна не база, де створені чудові умови зберігання, а безпосередньо виробник. На підприємстві використовувалися старі закваски, скасовані новим ДСТУ на молочні продукти.
У першому кварталі перевірялися також підприємства-виробники хліба: «Ананьїв-хліб», АФ «Хлібна нива», «Одеська паляниця», «Одеса-хліб», «Південна паляниця», «Диполос», Котовський хлібозавод. Претензій до якості продукції не було.
Гірші справи з рибною продукцією. У поле зору перевіряльників потрапили підприємство «Фудзі», торговельний рибний будинок «Вереміївський». Так, підприємства торгівлі не візьмуть сьогодні на реалізацію продукцію без висновку ветеринарного лікаря. Але, з другого боку, фірми, які переробляють рибу, відповідно до закону, обов’язково повинні бути атестованими. Проте ветеринари, знаючи це, видають ветеринарні свідоцтва на продукцію, випущену неатестованими підприємствами. Ми звернулися до управління ветеринарної медицини в Одеській області. Одержали відповідь: атестовано всього кілька підприємств. А їх у нашому регіоні працює понад сотні. Якщо збираємося перевірити неатестоване і попереджаємо про перевірку, підприємство просто закривається на якийсь час. Ми попереджаємо керівників таких підприємств про необхідність навести лад, нагадуємо, що треба пройти атестацію, штрафуємо. Але напередодні літа, коли зростає небезпека харчових отруєнь, ситуація на ринку рибної продукції залишається дуже небезпечною.
Щодо будматеріалів найчастіше доводиться говорити про відсутність сертифікатів відповідності. Але в нашому регіоні триває будівельний бум, попит на будматеріали великий, і фірми спритно цим користуються, пропонуючи споживачам товар без документів, що підтверджують його якість. Порушення були виявлені в ТОВ «Аванта», СПД Кузь.
Щодо швейної продукції основні порушення пов’язані з якістю початкової сировини. На жодному з перевірених підприємств ми не побачили гігієнічного висновку на тканини. Крім того, порушуються традиційні розміри. Виробники шиють щось середнє між двома розмірами. Покупці, за звичкою, купують свій розмір, а він виявляється іншим. Скаржитися в таких випадках немає на кого, тому що більшість підприємств не ставить на продукції свої розпізнавальні знаки (назву, юридичну адресу). Серед виявлених нами порушників – ПП «Вік 1», ПФ «Прагма», ВКФ «Трикотажник».
Курйоз стався з перевіркою автозаправних станцій. Були відповідні розпорядження Генеральної та обласної прокуратури. На перевірки мали виїхати без попередження, що мало сприяти одержанню об’єктивної інформації про те, скільки палива недоливають у баки автомобілів. Сталося диво: на жодній АЗС не було недоливу. Гадаєте, наші підприємці навчилися чесно працювати? На жаль, ні. Справа в тому, що копії розпоряджень прокуратури із зазначенням дати перевірки і переліку об’єктів опинилися у підприємців навіть раніше, ніж у нас.
Що ж, все сказане Олександром Анатолійовичем свідчить лише про одне: споживач, на жаль, поки що залишається зовсім незахищеним перед виробниками різноманітної продукції, стурбованими лише одержанням прибутків. І зовсім забувають, що і вони, як покупці, не уникнуть придбання сумнівних, часом небезпечних для здоров’я, товарів.
