Тривають злигодні моряків, які три місяці тому пережили стрес на потопаючому земснаряді «Скадовськ». ВАТ «Чорномортехфлот», якому належить судно, замість обіцяної підтримки уперто зволікає час виплати екіпажу зароблених грошей. Члени команди не вірять у те, що причини проблем об'єктивні.
Хроніка трагічних подій на «Скадовську» бере відлік з 1 жовтня 2008 року. Земснаряд працював на днопоглибленні фарватеру поблизу грузинського порту Кулеві. Зненацька налетів шквал, і підняв хвилю у 8 балів. Сталося руйнування конструкції судна, вода почала надходити в рульове відділення, і земснаряд стало кренити, потім він сів на мілину. 3 жовтня, коли встановилася тиха погода, буксир почав стягувати «Скадовськ» з мілини. Тоді і стався його миттєвий переворот, судно перевернулося догори днищем, а потім стало кормою вгору, тобто майже вертикально.
У результаті капітан Валерій Бурдейний, кухар Анжела Сілакова і днювальна із шаланди «Київська» Тетяна Дьяченко загинули. Матрос одержав травму середнього вуха і струс мозку.
Нещодавно завершилося розслідування цієї морської пригоди. Винним було визнано капітана.
Моряки були врятовані, їм забезпечили переліт до Одеси. І обнадіяли, що нададуть допомогу і в подальшому. Але, як говорять вони, обіцянки були дані про людське око. Кожному з них у два прийоми видали по 8 тисяч гривень. І на цьому добродійність керівництва щодо потерпілих закінчилася. Хоча, за їхніми словами, спочатку їх запевнили, що кожному дадуть по 19 тисяч гривень компенсаційних за зниклі в морі речі, цінності, ноутбуки, мобільні телефони, гроші. А найголовніше – документи.
Як говорить судновий лікар Віктор Зав'ялов, відновленню підлягають як дипломи і сертифікати, що підтверджують професійну кваліфікацію, так і весь обов'язковий набір паспортів: морський, санітарний цивільний, «ОВІР»-івський для виїзду за кордон. Тепер витрати, пов'язані з їхнім одержанням, бухгалтерія ВАТ «ЧТФ» не оплачує. Матрос Денис Щипакін даремно приніс «корінці» і чеки до бухгалтерії.
Тим часом, кваліфікаційна комісія не погоджується відновлювати сертифікати і дипломи без наявності суднової печатки на довідці про плавання, що підтверджує плавальний ценз.
– Але печатка ж потонула разом із земснарядом, – говорить Денис. – Витягу із трудової книжки для пред'явлення комісії не досить. А рідна «контора» до всього цього байдужа. Що ж, маючи 8 років стажу за плечима, проходити всю процедуру одержання сертифіката заново?
Через відсутність документів молоді моряки не звільняються, хоча могли б спробувати щастя в працевлаштуванні «під прапор». Крім того, як говорить матрос Олександр Панчин, охочих звільнитися не розраховують.
– Нас усіх відправили у відпустки, не давши відпускних за два місяці. За вересень дали лише частину зарплати в гривнях. Але залишилася величезна заборгованість по так званих «добових замість грошей за відрядження», тобто валютна складова зарплати моряка, обчислювана в доларах. У світлі останніх подій цікаво знати не лише, коли її дадуть, але і з яким доларовим курсом її будуть співвідносити. До того ж у багатьох назбиралося по цілому року відгулів за роботу у вихідні і свята. Ці дні змушують використати. Але навіщо? Адже вони – не оплачуються, – говорить судновий лікар Віктор Зав'ялов.
Проходити процедуру оббивання порогів іногороднім членам екіпажу ще складніше. Мешканцям Херсона, Вінниці, міст Одеської області, дорожні витрати і проживання в Одесі ніхто не відшкодовує. Один з потерпілих вже шість разів змушений був приїжджати з Києва то в бухгалтерію, то на курси перепідготовки або у дипломно-паспортний відділ. Про відшкодування морального збитку моряки вже і не запитують.
Але команду дивує дане їй пояснення про те, що грошей немає. Адже їх платить не правління ВАТ, а вони були виділені компанією, що наймала земснаряд. Валютні відомості є, але фінансового руху по них не відбувається.
Крім того, моряки не поділяють точку зору експертів про те, що в усьому винен капітан. Адже, думають вони, не сам же він вирішив зніматися з мілини, а виконував дану йому вказівку. Не сам домовлявся про умови роботи буксира із грузинського порту. А чому тоді не було домовленості про те, щоб з борту було попередньо знято екіпаж, якому за всіма правилами не належало перебувати на судні під час рятувальної операції? Може, хотіли заощадити на транспортуванні і оплаті тимчасового проживання людей у готелі? Лише обійшлося усе дорожче. Морякам насамперед!
