(Продовження. Початок у №№ за 4, 11, 18, 25 жовтня; 1, 8, 15, 22, 29 листопада; 6, 13 грудня 2008 р.; 10, 17, 24, 31 січня; 7, 14, 21 лютого 2009 р.)

Родовий відмінок часу

Це теж умовна назва, запроваджена для кращого висвітлення функцій відмінків у реченні. Це висвітлення показує: російська мова не надаєсвоєму родовому відмінкові функції часу (покладає це на знахідний відмінок з прийменником). Українська надає. Ось приклади: Не куй, зозуленько, темненькоїночі,Четвертоїнеділенькидодому вертайся, Пахнуть садки весняноїдоби(з пісень). Росіяни в таких випадках сказали б: в темную ночь, в четвертое воскресенье, в весеннюю пору.

Єдина засторога для тих, хто схоче скористатися зворотами описаного типу: іменники в них не можуть стояти в множиніта не можуть уживатися без означень(темноїночі, тогодня, вечірньоїпори). Не передають вони також відтінків минулості, сучасності і майбутності.

Цих характеристик, а також форми множини родовому відмінкові належності може надати прийменник за: За царя Панька, як була земля тонка(минулість), За нашого часу(сучасність), Не за нас це сталося, не за нас іперестане(майбутність), За часів Нерона(множина).

Суто українським явищем є вживання родового відмінка часу в поєднанні із займенником що(в значенні кожний), який виступає в ролі префікса: щодня, щороку, щосуботи, щотижня. І саме такі вислови слід уживати, а не мавпувати російські, що мають частку еже-, вона вживається не з іменником, а з прислівником. Треба казати щокварталу (а не щоквартально), щогодини(а не щогодинно). Є побоювання, що люди, які звикли орієнтувати нашу мову на сусідову, з цим не погодяться. Адже щоденнозвучить ніби ближче до російського ежедневно, ніж щодня. Ну, то хай кажуть «щодень»! Може, це їм здасться легшим. Та нехай і Шевченка не забувають: Щодень Божий довбе ребра, серце розбиває(поема «Кавказ»).

Російському часовому зворотові через день(заседания бывают через день) у нашій мові відповідає зворот «ШОДРУГОГО ДНЯ» (засідання бувають щодругого дня).

Зворотам под вторник– перед вторником, под пятницу– перед пятницей(чи якимось іншим днем або порою доби) еквівалентним є наш родовий часу з прийменником ПРОТИ, от як кажуть протип’ятниці(чи якогось іншого дня) снилося, проти вівторка здибалися, Кому співаю пісню проти ночі? (В. Масюк).

Зворотам в течение(дня, недели), на протяжении(месяца, года) відповідає в нашій мові один: протягом(дня, тижня, місяця, року).

І саме – протягом,а не на протязі, оскільки на протязідорівнює російському на сквозняке.

Коротенький словничок часових

зворотів з родовим відмінком

(узято з ГрІнченка)

будь-якоїгодини (пори)– в любой час, в любое время

вечірньої(нічної, денної) пори (години)– в вечернее (ночное, дневное) время

до дня– на рассвете, перед рассветом

до якогось часу– до поры, до времени

з плином часу– со временем

за всіх часів– во все времена

за давніх (давніших) часів, за давніх-давен– в былое время (времена), давным-давно

за дня– в дневное время

за наших часів (днів), нашого часу– в наше время, ныне

за нашоїдоби– в нашу (современную) эпоху

за сонця– при солнечном свете (Упорали ниву за сонця)

за Гетьманщини, за Петра Першого– при Гетьманщине, при Петре Первом

наступного четверга, наступноїнеділі(чи іншого дня)– в следующий четверг, в следующее воскресенье (или в другой день)

наступного року (місяця, тижня)– на следующий год, месяц, на следующую неделю

одного чудового дня – в один прекрасний день

певного часу, в урем’я (у врем’я) оне– когда-то, во время, оно

свого часу– в свое время

того (цього, позатого) дня – в тот (этот) день, позавчера

щовівторка, щоп’ятниці(іт.д.) – по вторникам, по п’ятницям