Чергове засідання громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області було присвячено проблемам природозаповідного фонду.
Начальник відділу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Любов Харіна відзначила, що в області є 68 зарезервованих територій, де можуть створюватися парки і заказники. Щоправда, виникають проблеми у діалозі з місцевою владою, яка віддає пріоритет сільському господарству і прагне розорювати землі, призначені для заповідання. Йшлося про Татарбунарський та Тарутинський райони. На їхніх територіях передбачається створити Національний природний парк "Тузлівські лимани" і регіональний ландшафтний парк "Тарутинський степ".
Любов Олексіївна звернулася до членів громадської ради з проханням допомогти знайти спільну мову з керівниками, від яких залежить ухвалення важливих рішень з точки зору не сьогохвилинних, а далеких перспектив розвитку районів. Адже створення парків надає зовсім іншого статусу територіям, робить життя людей на них комфортнішим, формує високий туристичний потенціал, що дозволяє залучати додаткові інвестиції на розвиток.
Що стосується Одеси, то тут принциповим уявляється створення регіонального ландшафтного парку "Куяльницький". Члени громадської ради погодилися з тим, що треба шукати компроміс між інтересами господарств районів та інтересами територіальних громад. Адже людям потрібні не лише робочі місця, але й місця відпочинку на природі.
Під час засідання йшлося і про вирубування зелених насаджень на території санаторію "Аркадія" (там парк уже зменшився у півтора рази), і про товстий шар будівельного сміття, який знищує схили біля пляжу "Ланжерон".
Голова громадської ради Юрій Геращенко запропонував створити робочу групу, виїхати на місце, щоб розібратися, чи можна притягти до відповідальності винних і допомогти зеленим насадженням вижити.
Далі відбулася презентація збірника "Незалежна екологічна оцінка і аналіз проектів розвитку депресивних районів (Жевахова гора і поля фільтрації), виконаного в межах соціального замовлення Одеської міської ради групою вчених під керівництвом кандидата економічних наук Олени Шукліної-Матюшкіної.
Знайомлячи присутніх з цією роботою, Олена Анатоліївна ставила дуже серйозні запитання, на які справді потрібно шукати відповіді. Чи такий безпечний для мешканців Одеси сухий порт, що розвивається на полях фільтрації? Чому не використовуються не менш цілющі, ніж Куяльницькі, грязі Хаджибейського лиману? Учені вже запропонували свої варіанти відповідей на ці та інші не менш важливі запитання. І проблема полягає лише у тому, чи будуть вони почуті.
