В умовах економічної кризи люди усе частіше почали скаржитися на підвищену дратівливість, агресивність, апатію. Нічого дивного у цьому немає: як будь-яка жива система, людський організм, відчуваючи несприятливі зміни у зовнішньому світі, починає «панікувати», гостріше реагуючи на факти та події і свого, і життя близьких людей. Як у цих умовах зберігати людський вигляд і не втрачати відчуття реальності? Про це наша розмова із психоаналітиком С.П. ЯРМИШЕВОЮ.
– Світлано Петрівно, за якими симптомами можна запідозрити, що нервова система вже не може впоратися з потоком негативної інформації?
– Сьогодні дуже часто люди скаржаться на порушення сну. І коли починаємо з ними з'ясовувати причини цього, виявляється, що більшість дивиться нескінченні політичні шоу до глибокої ночі. Нервова система від цього перезбуджується, і людина до ранку вже не може заснути. Якщо так відбувається щодня, звичний ритм чергування спання й неспання порушується. Організм людини нормально не відпочиває. В ослабленому, втомленому стані доводиться йти на роботу. Пов'язані з нею обов'язки накладаються додатковим тягарем. І нервова система змушена існувати в режимі хронічного стресу, пов'язаного і з недоспанням, і з втомою, і з практично неминучими, коли людина стомилася, помилками та прорахунками у роботі.
Виходячи з цього, треба розуміти: нормальний сон – необхідний захисний механізм організму людини в умовах кризи в суспільстві, коли кількість негативних емоцій значно перевершує кількість позитивних. Тому кількість переглядів політичних шоу, в яких зашкалюють емоції, учасники не церемоняться в оцінках один одного, краще дозувати, не захоплюючись ними нескінченно.
– А якщо сон все ж таки порушився?
– Корисно перед сном прогулятися, заборонивши собі думати про погане. А також випити чаю із травами або настоянкою валеріани.
– Чи може зникнення апетиту свідчити про погіршення стану нервової системи?
– Звичайно. Згадайте, як під час хвороби, коли підвищується температура, організм категорично відмовляється приймати їжу. Він просто концентрує всі сили на тому, щоб впоратися з недугою. Так і в ситуаціях, пов'язаних із нервовим напруженням, може або втрачатися, або, навпаки, стрімко зростати апетит. І та, й друга ситуація не є нормальними. Тому що в стані роздратування їжа гірше перетравлюється. Непоодинокі випадки, коли організм на якийсь період взагалі ніби перестає перетравлювати їжу. Перенервувавши та поївши, людина через кілька годин переживає напад блювоти. Лише після цього нормальне травлення відновлюється. Тому й не рекомендується їсти, не заспокоївшись. Організм зовсім чітко показує нам, що у такому стані їжа на користь не йде.
– Світлано Петрівно, що ще Ви б порекомендували для того, щоб захистити нервову систему?
– Слід уникати спілкування з людьми, які перебувають у стані агресії, високого ступеня роздратування.
Я наведу приклад, дуже характерний для розмов у громадському транспорті. Хтось із пасажирів починає гучно обурюватися усім й всіма. Зазвичай знаходяться кілька людей, які починають його підтримувати, наводячи на доказ сказаного свої доводи й аргументи. Поступово ця хвиля обурення та агресії захоплює більшість пасажирів. У гулі людських голосів не завжди й розбереш, хто й що говорить. Усі виливають своє обурення в нікуди, у простір. І цей негативізм розповсюджується на усіх, навіть на тих, хто участі в такому обговоренні не брав. Із транспорту після такої "процедури" люди виходять із відчуттям втоми, роздратування. Тому в подібних ситуаціях краще "тримати паузу", думаючи про щось своє й не вступаючи до розмови про те, як усе погано й безперспективно, бо вона вимотує нервову систему.
