День Дністра у поєднанні зі щорічним вшануванням Нижньодністровського національного природного парку… Таким бачиться професійним екологам та екологічним активістам зародження нової традиції відзначення Дня Нижньодністровського парку, громадське відкриття якого відбулося 14 липня.
Ще й року не минуло відтоді, як Нижньодністровський національний природний парк став омріяною для багатьох екологів реальністю. Про історію і проблеми його формування я писав уже не раз, але напередодні цьогорічного Дня Дністра гріх було не поговорити з Іваном Трифоновичем Русовим, одним із тих фахових екологів, які у 80-х роках започатковували масовий громадський екологічний рух за врятування цієї прекрасної ріки.
– Так, справді, – сказав Русов, нині головний науковий співробітник нацпарку, – зароджувався наш рух, як-то кажуть, на голому ентузіазмі. Пригадую серед перших «дністровців» Вадима Бондаренка, Ігоря Щоголева, Аллу Шевчук, ще кілька молодих активістів, кожен з яких, нехай і своїм власним шляхом, але дійшов висновку: Дністер, його унікальне в природному відношенні гирло, – у небезпеці. Викиди хімічних підприємств, забруднення самої ріки та її притоків виробничими і побутовими відходами, зарегульованість рівня ріки через водосховища, які з’явилися біля електростанцій; великий забір води на питні потреби та полив; браконьерство в плавнях і чимало інших чинників – ось те, що здатне призвести до загибелі Дністра як повноцінного екологічного організму. Отож треба гуртуватися, залучати засоби масової інформації і розпочинати систематичну, науково обґрунтовану боротьбу за відродження ріки. Саме тоді з’явилися і перші правдиві публікації про екологічне становище дністровської дельти, про необхідність налагодити координацію між різними регіонами, підприємствами та відомствами, від діяльності яких залежить доля цієї великої ріки. Чи мріяли ми тоді про створення в пониззі Дністра заповідника? Звичайно ж, мріяли, зрештою створення його було провідною метою нашої діяльності. На жаль, знадобилися десятиліття, щоб, спочатку (в 2002 році) з’явилося рішення обласної ради, а минулого року – й Указ Президента про створення Нижньодністровського національного природного парку.
Ну, з положеннями Указу Президента наших читачів я вже знайомив, а от щодо рішення облради… Одразу ж після цієї розмови я звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, й отримав текст отого, тепер вже історичного, рішення від 11 січня 2002 року – «Про погодження створення національного природного парку «Нижньодністровський», з яким, з несуттєвими скороченнями, хочу ознайомити і вас.
«Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки», Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1994 року; враховуючи клопотання державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області та погодження Біляївської міської, Біляївської, Білгород-Дністровської, Овідіопольської районних рад, Одеського державного лісогосподарського об’єднання «Одесаліс», обласна рада вирішила:
Погодити створення національного природного парку «Нижньодністровський» загальною площею 21400,0 га в межах території: Біляївського району – 5372,5 га, з них з вилученням із землекористування головного підприємства «Одеський держлісгосп» Одеського державного лісогосподарського об’єднання «Одесаліс» 25000 га; Білгород-Дністровського району – 8915,0 га, з них із вилученням із земель запасу Білгород-Дністровської районної ради 1200,0 га; Овідіопольського району – 7112,5 га.
Державному управлінню екології та природних ресурсів в Одеській області у місячний термін направити Міністерству екології та природних ресурсів України необхідні матеріали для підготовки проекту Указу Президента України щодо створення національного природного парку «Нижньодністровський».
Незважаючи на те, що, як бачимо, створення нацпарку відбувалося за рішенням обради та положеннями Указу Президента, все ж таки формування його території минає не без проблем. Вже хоча б тому не без проблем, що дві сільради Овідіопольського району своїми рішеннями відмовилися надавати в управління парку відведені для цього території. Виникали проблеми також із формуванням штату наукових співробітників (передусім через дуже низьку зарплату). Чекає свого остаточного розв’язання низка інших питань: зокрема, спорудження адміністративного корпусу парку, а також готелю для співробітників і науковців, які прибуватимуть сюди для проведення дослідів; забезпечення нацпарку транспортом, передусім, водними його видами… Але, як вважає директор нацпарку Віталій Примак, головного всі ми вже досягли: парк існує, він діє і в нього, як у закладу, що має міжнародне значення, вимальовується велике майбутнє. Ну а щодо свята Дністра, яке відбувалося 14 – 16 липня, то координатор, головний спеціаліст з екологічної освіти нацпарку Юлія Терновая охарактеризувала його так.
– Базовим місцем для проведення усіх заходів ми обрали гідроекологічну лабораторію Одеського державного екологічного університету, розташовану на березі Дністра, в селі Маяки Біляївського району. Перед науковцями, студентами та екологічними активістами, які прибули на свято ріки, виступали організатори (1986 року) екологічного руху «Дністер» та створення Нижньодністровського парку на чолі з Іваном Русовим. До речі, тут відбулася цікава акція: засновники руху передали нашому відділу екологічної освіти нацпарку пакет публікацій та всіляких документів, які стосуються проблем дельти Дністра і її заповідної зони. В свою чергу ми маємо намір зберегти ці публікації, як архівні документи.
– Здається, ваше зібрання передбачало і певну практичну допомогу молодому нацпарку? – цікавлюся в координатора заходів.
– Ось цим воно і важливе для всіх нас. Передусім ми організували акцію «Чистий острів», задля якої з трьох катерів висадили десанти на два острови Старого Турунчука, щоб провести там генеральне очищення від побутового сміття та встановити аншлаги. На тих-таки трьох катерах здійснили природоохоронне патрулювання території парку та встановили межові знаки на озері Білому. Підготували та встановили природоохоронні стенди, займалися підготовкою до публікації архівних матеріалів з питань екоохорони Дністра, які маємо намір опублікувати. Все це доповнювалося показом відеофільмів про красу і проблеми Дністра і, звичайно ж, вечоровим відпочинком біля вогнища. Сподіваємося, що подібні дні Дністра і нацпарку стануть віднині традиційними і з кожним роком збиратимуть все більше активістів екологічного руху, шанувальників дністровського гирла.
А нам з вами, шановні читачі, залишається лише приєднатися і до цих побажань, і до екологічного руху «Дністер», пам’ятаючи при цьому, що громадське відкриття Нижньодністровського національного природного парку вже відбулося. Незабаром, як повідомив директор парку Віталій Примак, відбудеться і його офіційна презентація.
