За впровадження інноваційних технологій
За вікном – зима, тож у хліборобів є ще трохи часу і можливостей продумати деталі проведення комплексу весняних польових робіт, щось планувати на перспективу. Щоб допомогти сільгоспвиробникам у цій важливій справі, керівництвом райдержадміністрації та спеціалістами управління агропромислового розвитку було організовано проведення дводенного семінару-навчання. Серед запрошених – провідні науковці Одеського інституту агропромислового виробництва, керівники сільськогосподарських підприємств району усіх форм власності, землевпорядники, сільські та селищні голови.
Відкриваючи роботу семінару, голова райдержадміністрації С. Бринза коротко охарактеризував стан обробітку землі в районі. Було зокрема зазначено, що із наявних 56 тисяч гектарів ріллі до недавнього часу не оброблялося близько 14 тисяч. Завдяки спільній з районною радою роботі та діяльності земельної комісії вдалося знайти ефективних орендарів на 6 тис га. Робота в цьому напрямку триває, необхідно домогтися, щоб у районі оброблялася вся земля. До того ж це дасть можливість поповнювати місцеві бюджети, що у нинішній фінансовій ситуації вельми важливо.
Ознайомивши учасників з програмою проведення семінару-навчання, С. Бринза зосередив свою увагу на показниках урожайності сільськогосподарських культур у минулому році, нагадав про важливість проведення ретельних розрахунків щодо отримання вагомих врожаїв та адекватного звітування про це. Нинішній стан посівів озимини дає надію на отримання непоганого ужинку. Треба лише дослухатися до сучасних рекомендацій провідних науковців Одеського інституту агропромислового виробництва, втілити їх у практику та отримати максимальну віддачу з кожного гектара.
Як зазначено вище, проведення семінару розраховано на два дні. У перший своїми напрацюваннями ділилися науковці з області, на другий день звітували та давали поради спеціалісти районного рівня. Виступи вчених розпочав директор вищезгаданого інституту, доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України М. Цандур. Він розповів учасникам навчань про інноваційні технології як основу прогресу аграрного сектору економіки, порадив сільгоспвиробникам приділити увагу структурі посівних площ, впровадивши восьмипільну сівозміну. Рекомендував використовувати сучасні технології вирощування зернових, вносити добрива нового покоління тощо. Звичайно, інноваційний підхід до сільськогосподарського виробництва вимагає капітальних фінансових вкладень, але вони обов’язково себе окуплять – така думка провідних вчених. Фахівці інституту висловили свою готовність допомагати сільгоспвиробникам опановувати нові технології.
Заступник директора з наукової роботи Одеського інституту агропромислового виробництва, кандидат сільськогосподарських наук С. Сербіна висвітлила питання технології вирощування і захисту польових культур. Науковець дала конкретні рекомендації щодо запобігання руйнівним щодо родючості ґрунтів чинникам. В умовах рельєфної місцевості Фрунзівського району ця проблема є досить актуальною. Тому були надані корисні поради щодо обробітку ґрунту на схилах та проведення протиерозійних заходів.
Про особливості агротехніки вирощування нових сортів та гібридів озимого ріпаку говорив В. Гиска – завідувач лабораторії кормовиробництва інституту, кандидат сільськогосподарських наук. Володимир Вікторович зосередив увагу присутніх на обробці ґрунту, нормах, строках і способах посіву, внесенні добрив та регуляторів росту, боротьбі із шкідниками тощо.
Завершив виступи вчених завідувач відділу землеробства інституту агропромислового виробництва, кандидат сільськогосподарських наук В. Друзяк, який розповів про стан озимих культур та догляд за ними. Узагальнивши оперативні дані, що надавалися управлінням агропромислового розвитку району в період посівної кампанії, він зазначив, що умови цьогорічної зими були сприятливими для розвитку посівів пшениці та ячменю. Тож є надія на отримання непоганого врожаю.
З допомогою слайдів учені демонстрували все, про що вели розмову, тож учасники семінару мали можливість побачити немало цікавих і корисних речей, поставити хвилюючі запитання та отримати обґрунтовані відповіді фахівців інституту. Найбільш активно висловлювали свою думку стосовно актуальних проблем сільськогосподарського виробництва перший заступник голови райдержадміністрації М. Токмілов, керівники фермерських господарств «Садок» А. Кандауров та «Роксолана» – М.Чеховський.
На другий день семінару-навчання серед інших питань обговорювалася Програма «Зерно Фрунзівщини на 2011 – 2015 роки», технології вирощування озимих культур, якість насіння та ін. Всі висловили надію, що зустріч із вченими обов’язково принесе позитивний результат у роботі хліборобів.
Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Фрунзівський район
Є надія у котовців
«Два раніше збанкрутілі цукрові заводи області відновлять роботу у 2011 році». Про це під час однієї з «гарячих ліній» повідомив начальник Головного управління економіки обласної державної адміністрації Олег Муратов. За його словами, регіону вдалося знайти інвесторів, готових вкласти гроші у відродження цукрових заводів.
Одними з перших прийшли інвестори у Любашівський район, взявши на себе функції реанімування одного з кращих цукрових заводів в Україні – ЗАТ «Заплазький цукровий завод». Уже у квітні інвестори планують переробку цукру-сирцю, а восени – цукрового буряку.
Котовський цукровий завод спіткала доля більшості таких підприємств. Його функціонування було цілком зупинене кілька років тому. Вирощування цукрового буряку виявилося справою витратною, техніка застаріла. Партнери не завжди виконували умови договорів. Щоправда, охоронні служби на підприємстві добре виконують свої функції. Нічого із заводу не зникло, не поламано, не здано на металобрухт. Він готовий, хоч сьогодні, прийняти сировину і розпочати його переробку у кількості понад 100 тисяч тонн.
– Як на сьогоднішній день у районі справи з планами введення в експлуатацію цього підприємства?
Ми звернулися з таким запитанням до голови Котовської районної державної адміністрації Володимира Павловича Синька. Він сказав:
– Котовський район завжди вважався зоною бурякосіяння. Ми знаємо цю культуру, і будемо нею займатися. Єдине, чого бояться виробники, які займаються вирощуванням цієї технічної культури – відсутність чіткого виконання партнерських домовленостей. Не забулися, на жаль, зволякання розрахунків за сировину, а то і взагалі залишилися не повернутими борги. Таке ставлення до сільського трудівника, звичайно ж, обурює. Ми, як ніхто, зацікавлені в пуску цього підприємства. Для нас – це сівозміни, додатковий і дуже серйозний ресурс, робочі місця. Жодна сільськогосподарська культура не дає такої рентабельності, як цукровий буряк. Вона допоможе забезпечити правильну сівозміну, утримувати тваринництво. До того ж може бути охоплена розширена зона щодо забезпечення сировиною із сусідніх Красноокнянського, Балтського, Ананьївського районів.
Котовський міський голова Анатолій Павлович Іванов, ініціює передачу цукрового заводу до комунальної власності міста. Зараз з цього питання провадиться велика робота на рівні обласної ради. Як тільки обласна рада та міська рада реалізують плани щодо цукрового заводу, ми підтримаємо це рішення. І господарства району, де роками провідною сільськогосподарською культурою був цукровий буряк, зможуть знову зайнятися його вирощуванням. У нас і клімат для цього сприятливіший, ніж на півдні області, і ґрунт родючий.
На нещодавній нараді з головами районних держадміністрацій, керівниками управлінь агропромислового розвитку та окремих сільськогосподарських підприємств десяти північних районів області перший заступник голови обласної державної адміністрації Наталія Анатоліївна Чегодар повідомила, що після Заплазького заводу, з’явиться інвестор і для котовців. Це, безперечно, вселяє упевненість у здійсненні надій котовських буряківників.
Анна Степанова,власкор «Одеських вістей», Котовський район
