«Моряки кажуть, що є надвечір така хвилина, коли в небі над морем можна побачити чистий колір. Зелений, червоний, білий… Чистий».
«Коли читаєш книжки Олександра Михайловича Батрова, настає хвилина – і чуєш чистий звук. Чистий звук надії, жалю, віри в життя. Це рідкісна властивість таланту», – так написав про Батрова відомий поет Юрій Михайлик.
Творчість Олександра Батрова дуже тісно пов’язана з морем, з нашим улюбленим містом. Народився він 21 грудня 1906 року, в Одесі, у родині портового службовця.
Десятирічним хлопчиком він вирушає юнгою на «дубках», які возили кавуни з Херсона до Одеси. Працює матросом, кочегаром і навіть корабельним коком, набуваючи трудового досвіду й живих, незабутніх вражень.
Перші публікації письменника виходять у двадцяті роки в одеських газетах «Известия», «Молодая гвардия», у журналах «Юголеф», «Прибой» та ін. Молодий запал, віра в прекрасне майбутнє – ось що поєднує його перші твори.
У 1935 році Олександр Михайлович стає членом Спілки письменників СРСР.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, будучи «білобілетником», Олександр Батров добровольцем іде на фронт. У 1944 р. був комісований після поранення. У цьому ж році в Москві відбулася зустріч з І.Д. Папаніним – видатним полярником. Саме він рекомендував Батрова до складу арктичної експедиції на острів Діксон як літературного працівника газети «Полярная звезда».
Повернувшись до Одеси, Батров працює над своєю першою повістю «Завтра – океан», і в 1947му в альманасі «Літературна Одеса» її вперше публікують. Окремим виданням книжка вийшла у 1949 р. А у 1953му, у перекладі відомого українського письменника Олександра Копиленка, книжка вийшла українською мовою.
Батров багато писав для дітей і про дітей. Завжди, чи то згадуючи важкі, голодні часи, чи то описуючи сучасність, письменник у своїх оповіданнях оспівував доброту, чесність, працьовитість. Його творчість любили як у Радянському Союзі, так і в багатьох країнах, де побував Олександр Михайлович, де його надихнули на нові твори. Багато його оповідань та повістей перекладалися іноземними мовами й видавалися в інших країнах.
Самі назви говорять про інтернаціональність його творів: «Орел і Джованні», «У Коломбо», «У доках Лондона», «У Барселоні». І рідна тематика: «Хлопчик і чайка», «Три безкозирки», «Одеські дівчатка», «Матроська королева» тощо. Про популярність і затребуваність його творчості говорить і те, що багато творів були екранізовані, і глядачі змогли побачити такі фільми як «Нерозлучні друзі», «Ти молодець, Аніто», «Дівчинка з лялькою», «Бокс».
В Одеському літературному музеї відкрита виставка до 105річчя з дня народження письменника, присвячена його творчості. Відвідувачі зможуть побачити видання китайською мовою («Наш друг Хосе»), корейською («Завтра – океан»), його фотографії… Порадує також і виставка дитячих малюнків до творів
О. Батрова – учасників студії образотворчих мистецтв «Калейдос», керівником якої є Любов Ломикіна.
