– Євгене Миколайовичу, у якому форматі проходив Ваш візит до Сполучених Штатів Америки?
– Наша делегація вивчала систему державного управління на центральному рівні і, звичайно ж, докладніше – роботу органів місцевого самоврядування. У Вашингтоні ми зустрічалися із сенаторами: обмінювалися думками, дивилися, як вони працюють. А в бібліотеці Конгресу нам читали лекції імениті викладачі.
Після Вашингтона кожен член нашої групи поїхав до певного штату, щоб уже там безпосередньо ознайомитися з роботою органів місцевого самоврядування. Мені випав НьюМексико, де я й провів тиждень. Це гористий штат на південному заході США з населенням близько двох мільйонів чоловік, тобто за кількістю громадян його можна порівняти з Одеською областю. Тут я жив у місті СантаФе – адміністративному центрі штату. До речі, всі ми оселилися в родинах місцевих мешканців, що, властиво, сприяло міжкультурному обмінові.
Робочий тиждень у НьюМексико видався дуже насиченим і продуктивним. Я зустрічався з губернатором, з головою Вищого апеляційного суду штату, мером міста СантаФе, з начальником фінансового управління, із представниками житловокомунального господарства.
– Які Ваші найяскравіші враження про Америку?
– Величезне враження на мене справила інфраструктура. У Європі, звичайно, не гірше, але історично так склалося, що європейська інфраструктура компактніша. В Америці ж усе масштабніше та з розмахом: величезні автобани, хмарочоси, скрізь постійно щось будується й реконструюється. І в них є кошти на це. Наприклад, штат НьюМексико вважається одним із найбідніших регіонів США. Але при населенні близько двох мільйонів чоловік його бюджет становить 15 мільярдів доларів, із яких п'ять витрачається на розвиток соціальної інфраструктури: дороги, муніципальні лікарні, притулки тощо. Якщо порівнювати з бюджетом розвитку Одеської області, те це, звичайно ж, шалені гроші!
Не могли не здивувати й ціни. Вартість продуктів – приблизно як у нас в Україні, але при їхніх доходах – це просто споживчий рай.
Вразив і високий спортивний дух, який повсюди поширений у суспільстві. Вранці багато хто виходить на вулиці та до парків на пробіжку. Всілякі тренажерні зали, як правило, забиті вщерть. І серед тих, хто дбає про своє тіло та здоров'я, чимало літніх людей.
Водночас від поїздки до США в мене залишилися й негативні враження. Наприклад, на вулицях помітна кількість бездомних. Багато хто з них залишився без оселі внаслідок світової фінансової кризи, бо втратив роботу і стало нічим платити за іпотекою.
– Євгене Миколайовичу, як Ви збираєтеся застосовувати здобуті у США досвід і знання у своїй діяльності на посаді секретаря Ізмаїльської міськради?
– Після цієї поїздки в мене визріли серйозні ідеї щодо впровадження в нашому місті певних культурносоціальних програм із залученням молоді. Це будуть проекти, пов'язані з національнопатріотичним вихованням школярів і молоді, широким розвитком волонтерства в нашому регіоні. Впевнений, що в недалекому майбутньому ми разом із депутатами міськради запустимо в життя механізми цих заходів.
