«Криниця «Шипота» – такий вказівник стоїть на роздоріжжі у селі Обжиле і викликає інтерес у перехожих та проїжджих. Не давала криниця спокою і мені. А коли одного разу побачила, що біля неї щось роблять, не втрималась і підійшла до працівників. Це була бригада з Західної України, яка виконувала оздоблювальні роботи. Від старожила села Бориса Купріяновича Коваля дізналась, що за облаштування криниці взявся його похресник Олексій Пушкар – праправнук Андріяна Пушкаря, колишній військовий льотчик, воїнінтернаціоналіст.
Криниця «Шипота» вже понад 150 років радує обжилян і перехожих своєю джерельною водою, яка має цілющі властивості. У лихоліття війни вона добре загоювала рани, у роки Голодомору рятувала селян від голодної смерті, а тепер підтримує життєву силу стражденних.
Свого часу ці джерела відкрили мешканці села Обжилого Андріян Пушкар, Олексій Срібняк, Микита Косановський, почувши як вони «шиплять» під землею. Криницю будували всім селом: копали вручну, возили волами каміння із села Грабового Кодимського району і укладали його. Родина Андріяна Пушкаря жила поблизу криниці і турбувалась за чистоту і порядок біля неї. Потім заповіти діда свято виконували онуки, Тимон і Семен – сини Мойсі Пушкаря. Вони чистили криницю, ремонтували її, облаштовували перила, лагодили жолоба.
Борис Купріянович Коваль розповідає, що говір джерельної води було чути далеко. Люди так і говорили: йдемо до «шипота». Таку назву й отримала криниця поблизу роздоріжжя.
У червні нинішнього року відбулись урочистості біля цих прадідівських джерел з нагоди їх оновлення та освячення. В них взяли участь почесний громадянин села Обжиле Олексій Пушкар, котрий на власні кошти облаштував криницю та навів лад довкола. Зокрема, оновлено дах, висаджено парк з хвойних та вербних дерев, екзотичні рослини, вимощено доріжки, розставлено лавки. Для зручності перехожих з самої криниці широким струменем б’є джерело кришталево чистої води. Тут же напоготові жбан і кілька кварт.
Йому допомагав двоюрідний брат, вертольотчик В. Краснов. Біля криниці брати посадили на згадку вічнозелені дерева. Взяли участь у церемонії сільський голова Дмитро Форостяний, громадськість села.
А в центрі квітника, що веде до «Шипоти», височить мармурова стела, де увіковічені імена тих, хто відкрив для поколінь ці цілющі джерела. Вода у криничці насправді дуже смачна, її п’єш і відчуваєш прилив сил. А може це позитивна енергія наших пращурів передається з водою? Адже вода має здатність пам’ятати! Не забуваймо і ми творити добро.
