Затривала криза в Українському Дунайському пароплавстві сприймається ізмаїльцями дуже болісно. Тому нещодавні збори трудового колективу за участю міського голови Андрія Абрамченка та начальника Ізмаїльського морського торговельного порту Андрія Єрохіна викликали великий громадський резонанс.
Свій виступ голова правління УДП Олександр Долгов почав із загального аналізу ситуації на Дунаї, зокрема й на довіреному йому підприємстві. З наявних базових вантажопотоків, на яких пароплавство завжди працювало, відпав Галац – через те, що стоять «Арселор Міталл» і Смедеревський меткомбінат. Зупиняє доменне виробництво й комбінат у Дунауйвароші. Вкрай несприятливі умови минулого літа призвели до неврожаю у придунайських країнах. В результаті з вантажів у зворотному напрямку зникли зернові. Адже якщо середньо–річне виробництво зерна, наприклад, в Угорщині становило 8 млн тонн (при внутрішньому споживанні 4 млн тонн), то цього року було отримано лише 4,5 млн тонн. Тобто тільки по цій країні з вантажної бази пароплавства пішли геть 3,5 млн тонн. По Сербії та Болгарії ситуація ще гірша. Службі експлуатації флоту доводиться збирати баржі по одній одиниці з 3–4 портів, щоб сформувати караван. А це додаткові суднозаходи, непродуктивні простої. Немає вантажів – немає й надходжень. Відповідно зростає й заборгованість за заробітною платою.
Є певні проблеми й щодо списання застарілого флоту. Так, ще минулої зими було отримано 15 млн передоплати за планований під списання «металобрухт», який уже давно перебував «у відстої». Однак перший наказ на списання 22 одиниць надійшов на виконання практично до середини осені. Тому тільки тоді й почалося фактичне передавання суден. У зв'язку з цими фактами О. Долгов окремо зупинився й на роботі флоту загалом. Так, усі судна, що перебувають в експлуатації, працюють із прибутком. Але тут слід розуміти, що на 6 чинних морських суден припадає 9 «відстійних». А на 22 одиниці працюючого річкового флоту – вже 74. Але ж утримання їх, як і раніше, потребує величезних коштів.
Олександр Долгов запевнив, що роботу щодо списання застарілого флоту буде продовжено. Крім того, є надія, що вдасться продати будинок агентства УДП в Будапешті. Адже контракт на його продаж був укладений ще шість років тому, і тільки судова тяганина з Російською Федерацією за право власності не дає поки що змоги виручити додатково 8 млн доларів США, які планується витратити на бункерування флоту й на зарплату працівникам.
Підприємство не полишене державою напризволяще. У проекті Державного бюджету на 2013 рік закладено 200 млн грн на капіталізацію УДП і на погашення кредиту Національного банку України. Є підстави вважати, що ця сума зросте ще на 100 млн грн, за рахунок чого планується остаточно погасити задушливий кредит, раніше необачно взятий в «Укрексімбанку». Адже тільки процентні зобов'язання за ним щорічно становлять 1,5 млн доларів на рік.
По завершенні виступу О. Долгова серед найобговорюваніших були питання, по–перше, про терміни виплати заборгованості за заробітною платою, а по–друге – про завищення залізничних тарифів і акордних ставок у портах, що робить вантажоперевезення по Дунаю неконкурентоспроможними. Адже в цих умовах абсолютно логічно, що відправники вантажу обирають вигідніші напрямки в обхід українських дунайських портів.
Міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко у своєму виступі передусім відзначив, що він добре знає про протестні настрої в пароплавстві, пов'язані з заборгованістю за зарплатою. Зі свого боку Андрій В'ячеславович запевнив, що міська влада робить усе можливе, аби допомогти керівництву містотворчого підприємства стабілізу–вати економічну ситуацію, зокрема беручи участь у роботі Координаційної ради з питань стабілізації та розвитку морегосподарського комплексу Дунайського регіону, а також реалізуючи проект «Пріоритетний розвиток Придунав’я». Мер попросив присутніх надавати всілякої підтримки своєму керівникові, який, на його думку, чітко бачить шляхи виходу із кризи.
