Отрута не страшна, якщо…

Багатий урожай зерна цього року загострив проблему його збереженості при морському транспортуванні.

Зокрема, великими балкерами вантажністю 150 тис. тонн і більше. До небагатьох портів на Чорному морі, які можуть обслуговувати такі океанські зерновози, належать Іллічівськ і Южне. Але оскільки глибини інших морських портів України недостатні, щоб прийняти судна-велетні з таким осіданням при повних трюмах, частину зерна вони приймають біля причалу, а довантаження решти відбувається на відкритому рейді. Там же відбувається обробка зерна отрутохімікатами – фумігація.

Віддаленість від берега розцінюється як аргумент на користь безпеки її проведення. Чому ж екологи тривожаться? А фахівці Українського НДІ медицини транспорту провадять ретельні лабораторні дослідження питання?

– Занепокоєння викликає спосіб доставляння отруйних хімікатів для обробки зерна – фумігантів на відкриті рейди, – говорить головний науковий співробітник інституту доктор медичних наук професор Євген Білобров. – Особливо, якщо потрібно покривати відстань до зерновоза у 30 – 40 миль. Суден, спеціально призначених для таких рейдів, немає. Тому використовуються плавзасоби портофлоту: буксири, лоцманські, а то і просто роз’їзні катери. Вони, загалом, призначені для іншої мети, повинні нести на борту часом до однієї тонни речовини: украй небезпечної! Вони борються із хвилями, піддані вітрам і шквалам відкритого моря. Погодні каверзи і великі відстані доставляння збільшують ризик потрапляння отрутохімікатів у морську воду. Наслідки цього можуть бути досить небезпечними для людини і морського середовища.

Уперше руба цю проблему професор 

Є. Білобров поставив на міжнародному фумігаційному форумі «Агропест-2013», організованому в Одесі у жовтні Всеукраїнською фумігаційною асоціацією на чолі з президентом Тамарою Подберезняк з ініціативи Мінагрополітики і продовольства України і присвяченому питанням зберігання й знезаражування зерна, сільськогосподарських вантажів і деревини, профілактиці боротьби зі шкідниками, дотриманню безпеки на суднах до й після фумігації, проблемам утилізації небезпечних відходів, що залишаються в тарі після проведеного на суднах знезаражування вантажів. Проблема, розкрита Є. Білобровим, полягає в тому, що при рейдових перевезеннях фумігантів на суднах портофлоту немає грамотного і системного підходу до еколого-гігієнічної безпеки.

Рік тому вийшла постанова Кабміну України про введення фумігантів у перелік небезпечних отрутохімікатів-пестицидів. Екологічна морська служба відреагувала суворістю вимог до морського перевезення цих речовин та їх небезпечних відходів у тарі суднами портофлоту. Але потрібні масштабніші рішення!

– Фумігант – це пігулки, поміщені в акуратні дюралеві банки місткістю в 1 літр. 25 таких герметично закритих капсул становлять упаковку, вміщену в картонний ящик. Під час тривалого шляху він може потрапити за борт, розмокнути й розвалитися в морі. Тоді 25 кілограмів дуже сильної отрути розпливуться по акваторії. І спробуй знайти в морі капсулу, горловина якої, виступаючи над поверхнею води на 5 – 6 сантиметрів, ледве помітна, – розвиває думку професор. – Перша небезпека в тому, що з поверхні банок миттю відклеюються етикетки. І капсули залишаються без попереджувального знака, що вказує на небезпечні властивості свого отрутного вмісту. Якщо таку банку викине на берег, а зацікавлений (особливо дитина) відкриє кришку і зірве захисну мембрану з фольги, йому й невтямки буде, що в цій блискучій посудині зберігається дуже сильна отрута з концентрацією у 18 тис. мг на метр кубічного повітря. Безпечна ж для людини доза не більша 0,1 мг на кубометр. Тобто перевищення у 180 тисяч разів! Тому, хто відкриє кришку, досить буде зробити один вдих з банки, щоб знепритомніти з невідворотними наслідками для здоров’я і навіть життя.

У лабораторії вчений з’ясував, як скоро тонка дюралева оболонка банки, що роз’їдається корозією, буде зруйнована настільки, що вода надійде усередину. В агресивному морському середовищі для цього достатньо трьох місяців. І тоді почне виділятися дуже отруйний газ – фосфін. Причому реакція стає інтенсивнішою, що більшого тиску, викликаний глибиною, зазнає банка. Чи треба пояснювати, що від цього зазнають екологічної небезпеки придонні фауна і флора. 

Про це доречно пам’ятати і після того, як вміст банок використаний для знезаражування зерна в трюмах. Тому що на внутрішніх стінках капсул залишаються крихти, порошкоподібний пил від пігулок. І ці часточки зберігають усі властивості вмісту в капсулі речовини. З рейду порожні банки везуть на тому ж буксирі або катерку. Тому небезпека їх втрати під час зворотного транспортування не знижується. Звідси друга проблема перевезення відходів: правил доставляння банок на портових буксирах немає! Немає законодавчих документів та інструкцій, що робити капітанові й команді, якщо банка раптом упаде за борт. 

Пропонований вченими вихід полягає в необхідності знешкоджувати тару фумігантів від фосфіну на борту судна. Це нескладно за допомогою технологій, розроблених в інституті разом з морськими фумзагонами, і з використанням спеціальних реактивів. Крім того, так робити економічно вигідніше, тому що це скасовує наявну зараз практику відправляти тару через усю країну на підприємства щодо дегазації відходів. 

УкрНДІ медицини транспорту готовий розробити рекомендації для морських фумзагонів і під час перевезення отрутохімікату у звичайних умовах, і в екстреній чи аварійній ситуаціях. 

А поки що Є. Білобров висуває ідею комплексної програми поводження з фумігантами і небезпечними відходами, що залишаються в тарі, при їхніх рейдових перевезеннях суднами портофлоту. Потрібно створити для картонних ящиків, говорить він, спеціальну аварійно-захисну упаковку, яка не розмокає, добре помітна на поверхні моря, і може плавати як буйок! На випадок можливого механічного пошкодження, наприклад, при зіткненні з форштевнем судна, повинно бути застосоване міцне протируйнівне обладнання. Зверху на таку упаковку надівають сітку, на зразок рибальської, але із вічками у 5 см. Його зручно захоплювати руками, щоб перемістити або підняти з води.

Також досить важливо, щоб на упаковці було незмивне маркування із вказівкою на те, що в пакеті отруйна речовина. Одночасно визначаються служби, здатні за родом діяльності усунути аварію, у які потрібно негайно повідомити про пригоду. І звичайно, бути пильними! Тоді отрута, що перевозиться на суднах портофлоту, не становитиме небезпеку. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті