Канал тривоги нашої

Сьомим дивом світу для комінтернівців, безперечно, є Тилігульський лиман – перлина серед водоймищ України. Проте є чимало причин для занепокоєння. Одна з них криється в недостатньому водообміні лиману із Чорним морем через періодичне замулення сполучного каналу. А це негативно впливає на представників підводної флори і фауни лиману. Втішно, що нещодавно, після поглиблення дна каналу, до лиману пішла велика морська вода, начебто струмінь чистого повітря, такого необхідного для нормального функціонування водойми.

Щоб надати необхідну допомогу водній перлині нашого краю, на базі обласної ради була створена робоча група. Її очолив заступник голови обласної ради Петро Хлицов. До її складу увійшли відомі вчені-екологи, посадові особи, у компетенції яких перебуває вирішення питань, пов’язаних із природокористуванням, управлінням водними ресурсами, рибним господарством, запобіганням надзвичайним ситуаціям тощо. Є в ній і представники Комінтернівського району: заступник голови райдержадміністрації Сергій Кривенко і директор КП «Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» Aндрій Сандуленко.

А мені довірено очолити приро­до­охоронний і науково-дослідний відділ РЛП.

Тилігульський лиман за своїм геологічним походженням є затопленою морем дельтою річки Тилігул. Це й визначає його кревне споріднення з морем – вони є єдиною екологічною системою.

На сьогоднішній день лиман – це водойма періодично відкритого типу. Вона і відділена від моря піщаним пересипом. Зв’язок лиману з морем здійснюється через сполучний канал. Однак його гирлова частина піддається впливу морського прибою, внаслідок чого вона інтенсивно заноситься піщано-глинистою сумішшю.

У періоди сполучення з морем лиман збагачується морською водою, живими організмами, зокрема й рибними ресурсами. Адже Тилігул – це і рибогосподарська водойма. Оскільки рівень моря вищий від рівня води в лимані, то відбувається обводнювання островів і кіс лиману, що зростаються у посушливий період з «великою землею». Це сприяє збільшенню гніздувань водоплавних видів птахів. Хижаки й бродячі собаки не можуть безперешкодно проникати на обводнені острови. 

На жаль, протягом декількох років канал забивало піщано-глинистою сумішшю і лиман став висихати. Потрібні були термінові реанімаційні заходи. Без них Тилігул, найглибшу і найчистішу водойму України, могла б спіткати доля Куяльницького лиману. Саме тому Aндрій Сандуленко неодноразово звертався до облдерж­адміністрації й обласної ради, що є засновником комунального підприємства РЛП «Тилігульський». Його підтримали рибалки, запропонувавши допомогу у відновленні каналу. 19 лютого 2014 р. голова Одеської обласної ради Микола Тіндюк видав розпорядження № 44/ 2014-ОР «Про створення робочої групи у зв’язку з відпрацьовуванням заходів щодо відновлення водного балансу Тилігульського лиману».

18 березня під керівництвом заступника голови облради Петра Хлицова відбулося розширене засідання щодо цієї проблеми. За його підсумками були розроблені заходи щодо стабілізації екологічної ситуації в акваторії лиману. А для докладнішого її вивчення робоча група виїхала на канал, що з’єднує лиман з морем. 22 березня робоча група на чолі з Миколою Дрьомовим – начальником відділу з питань природокористування апарату облради, визначила першочергові заходи щодо відновлення водного балансу лиману.

Для розчищення сполучного каналу необхідно провести меліоративні роботи з квітня по червень 2014 року. На сесію Одеської обласної ради буде винесено питання про необхідність проведення екологічної експертизи на Тилігульському лимані. Крім того, необхідно розробити проектно-кошторисну документацію для реконструкції сполучного каналу і на її підставі провести необхідні роботи.

Увечері 14 квітня канал був розкритий – свіжа морська вода ринула в лиман, це дозволить суттєво поліпшити в цілому екологічну ситуацію, що виникла на Тилігулі. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті