Деякі з представлених на різних інтернет-сайтах відомостей про Свято-Успенський чоловічий монастир в Одесі грішать неточностями. Тому незайвою буде публікація результатів незалежного дослідження історії цього першого в місті чоловічого монастиря, який 14 липня відсвяткує 190-річчя свого офіційного заснування згідно з повелінням імператора Олександра Першого.
Усе почалося з листа молдавського дворянина Олександра Теутула Митрополитові Кишинівському і Хотинському Гавриїлу (Бонулеско-Бодоні) про передання садиби на Великому Фонтані для створення подвір'я Кишинівського архієрейського дому.
Перший у майбутньому монастирі храм на хорах був освячений 8 (20) травня 1824 року в ім'я святителя Миколая, Архієпископа Мір Лікійських, угодника Божого і чудотворця. Він ташувався в тоді ще недобудованій Успенській церкві, яка була освячена пізніше – 14 (26) серпня 1825 року.
9 (21) травня 1824 року в ньому відбулася перша престольна служба, на якій вшановували унтер-офіцера Миколу Іоанновича Кирилова, службовця Одеського банку, який пожертвував 10000 рублів на іконостас.
20 червня виповнилося 180 років від дня освячення монастирського храму на честь ікони Божої Матері «Життєдайне Джерело». Після відновлення богослужінь у 1944 році він був заново освячений уже на честь свята Успіння Пресвятої Богородиці.
Щорічно тут відбувалися престольні служби на честь святого рівноапостольного великого князя Володимира Київського та святої мучениці Дарії, небесних покровителів Володимира і Дарини Харламбу (Харламових) – жертователів на будівництво церкви.
До кінця XIX століття був побудований трапезний храм, згодом зруйнований.
Із трьох споруджених до революції храмів зберігся один – уже згаданий нині Успенський, колишній «Життєдайного Джерела». Новий же храм на честь ікони Божої Матері «Життєдайне Джерело» побудовано кілька років тому.
