До техногенно-екологічної проблеми північно-західного Причорномор’я знову привертає увагу громадськості кандидат біологічних наук Володимир Созинов. Триєдність завдання визначена катастрофічним обмілінням Куяльницького лиману, будівництвом станції біологічного очищення «Північна» і станом дамби Хаджибейського лиману, яка може не витримати напору води й завалитися.
Увагу до останнього з перелічених чинників міське управління екологічної безпеки привертало протягом багатьох років. Прорив дамби загрожує затопленням Пересипу, де живе до 30 тисяч громадян. 11 років тому одесити пережили критичний момент, коли вода вже переливалася через цю перепону. Але, як то кажуть, Бог милував від тотального лиха. Проте питання залишається відкритим…
Якщо попри сподівання дамба продірявиться, селище Котовського буде позбавлене водопостачання й водовідведення, постраждає залізнична лінія «Одеса-Південь», що спаралізує роботу Одеського порту.
Як повідомив В. Созинов, дамба не є гідроспорудою. Це тільки насип, споруджений у 30-ті роки минулого століття з глини, піску та відходів будматеріалів.
Здавалося б, оптимальним варіантом було б наростити висоту дамби, зміцнити й підновити її. Точкові виміри сигналять про наявність «лінз» – каверн у тілі дамби, заповнених водою. Споруда може просто розповзтися. Якщо вода, яку поки що дамба стримує, рине в Одеську затоку, її флора та фауна будуть знищені.
З 26 млн гривень, виділених 2004 року на реставрацію дамби, 15 мільйонів вдалося повернути до бюджету, решта грошей пропали безвісти. Тепер на весь комплекс робіт потрібно понад 600 мільйонів. Точну суму складно назвати, бо ситуація предметно не досліджувалася. І зараз ніхто не висуває плану робіт і розрахунків їхньої вартості.
Із забудовою Пересипу, появою селища Котовського постала потреба посиленого водопостачання житлових масивів і нових промзон та водовідведення з них. Так, замість традиційних полів фільтрації між лиманом і морем була побудована СБО «Північна». Її 200 – 350 тис. кубометрів стоків на добу стали направляти взимку до моря, а в курортний період – до Хаджибейського лиману. Від цього там стала загрозливо прибувати вода. Виведення у море має виконуватися на відстані 4 км від берега. Але в 90-ті роки проклали двокілометровий трубопровід, який не працював за призначенням ані дня. Тільки недавно, після багаторічних пошуків, його розташування вдалося виявити.
Сьогодні скидання стоків з СБО «Північна» в море відбувається за 300 метрів від берега, приблизно за 1 км від пляжу Лузанівка. А в курортний сезон усі стоки направляються знову ж у Хаджибей.
Не можна здійснити задум відвести з нього води в Куяльник. Їхня солоність у 10 раз вища, ніж у ропи сусіднього лиману, завдяки якій на його дні утворюються знамениті лікувальні грязі. Втім, при розчищенні русла річки Великий Куяльник лиман буде досить опріснений. Однак він може перетворитися з бальнеологічного курорту на місце, що кишить бактеріями.
Приблизно та ж проблема постає при проектній спробі закачати до висихаючої куяльницької водойми морську воду. Її забір буде поруч із викидом з СБО. Тобто може статися, що заповнювати Куяльник будуть явно брудною водою, що згубно впливає на біоценоз прибережжя.
Складність починається з того, що хазяїна дамба не має. Дорожнє полотно обслуговується обласним управлінням дорожнього господарства. Але саме тіло споруди – в зоні відповідальності міської влади. Потрібно провести експертизу, розробити проект зміцнення. У двох господарів об’єкт без догляду. Без точних відомостей про його міцність нарощування висоти може призвести до того, що дамба не витримає додаткової ваги. А якщо задум удасться, рівень води в Хаджибейському лимані підніметься настільки, що це створить загрозу підтоплення залізничного мосту на маршруті Одеса – Київ.
Не визначено балансотримача СБО «Північна», і невідомо, хто будуватиме глибоководний випуск скидів зі станції в море. Поки що підрядника знайти не вдається. Наразі будівництво заморожено. Очевидно, й тому, що вартість такого нового трубопроводу становить близько 40 млн гривень. ТОВ «Інфоксвдоканал», якому запропонували взяти станцію на свій баланс, відмовився від такої халепи.
Вихід учений вбачає у створенні в районі Куяльника – Хаджибея парку національного значення. Якщо надати йому всі юридичні права, можна розраховувати на бюджетне фінансування і вийти з екологічного тупика.
