19 років тому наш знаменитий старець Іона (Ігнатенко) благословив здійснення навколо Одеси нічного хресного ходу для захисту від ворогів видимих і невидимих. Збір учасників відбувається щоп’ятниці о 22.00 на Пересипу, біля православного храму на честь Казанської ікони Божої Матері.
У хресному ході беруть участь один або два автобуси. Першу зупинку роблять у районі Північного цвинтаря. Люди виходять, виносять ікони, одна з яких – образ Богородиці на камені. Священики служать літію, панахиду по всіх од віку померлих православних християнах і молебень за нині здорових жителів міста, щоб їх захистив Господь наш Ісус Христос і молилася за всіх нас Пресвята Владичиця Богородиця. Усі учасники мають змогу молитися за рідних і близьких.
Друга зупинка – на південному краю міста, у районі Сухого Лиману, третя – біля Свято-Успенського чоловічого монастиря, а четверта – біля Свято-Михайлівського жіночого монастиря, де все відбувається точно так само, як і при першій зупинці.
Ця традиція не позбавлена спадковості. Хресні ходи в Одесі почалися з 14 (25) листопада 1795 року і тривали до пореволюційних часів. Один з останніх – 1922 року, із чудотворним образом Касперовської ікони Божої Матері, – пройшов від Спасо-Преображенського кафедрального собору до приміського селища Гнилякова Балка (нині Дачне Біляївського району), під час смертоносної епідемії. Коли 13 (26) липня, у день прославлення святого Архангела Гавриїла, біля хреста на вершині пагорба було відслужено молебень, епідемія почала вщухати. Люди ще якийсь час занедужували, але вже ніхто не помер ні в цьому селі, ні в довколишніх. Після цього парафіяни Свято-Покровської церкви в Гниляковій Балці зібрали пожертвування на образ Божої Матері Касперовської, перед яким щорічно, навіть у 30-ті та наступні роки, 26 липня відбувалися подячні молебні.
