Зустріти новорічні свята в Парижі хотіли б, мабуть, усі. Але, на жаль, далеко не кожен із нас має сьогодні таку можливість. А от юному ізмаїльцеві Мілану Бєляєву, відомому в українському Придунав’ї учасникові різних телевізійних українських шоу-проектів, така щаслива можливість у 2013 році все-таки нагодилася.
Це було його друге відвідування французької столиці. І якщо перший візит до міста – мрії всіх романтиків – мав діловий характер і, власне кажучи, гуляти були ніколи, то на новорічні свята 2013 року десятиденний відпочинок разом із друзями дозволив юнакові вдосталь насолодитися неповторною чарівністю Парижа.
Першим яскравим враженням став вид нічного міста, який відкрився в ілюмінаторах літака. Вулиці в морі вогнів і Ейфелева вежа, що випромінювала світло прожекторів, – гарне видовище.
До речі, святкове оздоблення Парижа за нашими мірками можна було назвати скромним: велика ялинка лише в одному районі міста – біля колеса огляду на Єлисейських полях. А при повній відсутності снігу й плюсовій температурі (11-15 градусів) небагато що нагадувало про наближення новорічної урочистості.
Невеликі пухнасті красуні прикрашали деякі магазини, кафе й офіси. Що примітно, вічнозелені рослини були… білими! У французів чомусь заведено покривати новорічні ялинки напиленням.
Гірлянд було теж небагато, але наявні вражали своєю красою та яскравістю.
Новорічний Париж буяв різдвяними ярмарками та ковзанками просто неба. У мальовничих дерев’яних будиночках, де велася ярмаркова торгівля, можна було купити все що завгодно – від сувенірів і аксесуарів до найекзотичнішої їжі.
Зимові свята вважаються у Франції найшанованішими. У цей час вулиці столиці повні туристів і місцевих, що гуляють на дозвіллі. Прихід нового року парижани зустрічають по-різному: хто вдома, у вузькому сімейному колі, а хто, переважно молодь, – гуляючи по місту всю ніч.
Приємно здивувало нашого юного земляка те, що цієї ночі на вулицях не було п’яних дебошів та безладно вибухаючої піротехніки. Мілан із компанією своїх однолітків з України вирішили зустріти свято біля Ейфелевої вежі, де відбувається наймасовіше народне гуляння. Для такої нагоди молоді люди прихопили із собою з готелю шампанське й фужери. До вежі добиралися на паризькому метро, яке всю новорічну ніч працювало безкоштовно. На якомусь відтинку шляху електропоїзд став із невідомої причини, тож Новий рік українській молоді (серед інших в’язнів електрички) довелося зустрічати просто там.
Але розпивати шампанське в такій незвичайній обстановці було весело.
Невдовзі, щоправда, серед присутніх у тісноті й задусі пасажирів почалася паніка. Особливо агресивні стали відчиняти двері, смикаючи важіль запасного виходу, і зістрибувати вниз. Ситуацію врегулювала вчасно прибула рятувальна бригада, яка за допомогою сходів допомогла пасажирам спуститися на вже знеструмлені рейки. До чергової станції пройшли по тунелю.
Перший день нового року парижани, як правило, проводять не в гучних компаніях і за рясними застіллями, а на свіжому повітрі серед архітектурних і ландшафтних визначних пам’яток, насолоджуючись природою або читанням цікавої книжки. Так, 1 січня велике пожвавлення панувало в Люксембурзькому саду. У центрі палацово-паркового ансамблю, навколо великого озера з білими лебедями, на принесених із собою розкладних стільцях сиділи люди різного віку. Вони читали або підгодовували граціозних птахів.
За словами Мілана Бєляєва, атмосфера ввічливості, взаємоповаги й любові панує в Парижі всюди – на вулиці тобі може посміхнутися й привітати тебе незнайомий перехожий; то тут, то там бачиш закоханих, які, не соромлячись, проявляють свої почуття. Парижани поводяться досить доброзичливо стосовно туристів (особливо якщо ті використовують у спілкуванні французькі слова), з готовністю пояснюють, як пройти на вулицю, що цікавить тебе.
Подорожуючи по злегка заплутаних паризьких кварталах, постійно чуєш приємну музику, що ллється з динаміків, і зустрічаєш дівчат із кошиками запашних квітів, які вони пропонують тобі купити.
– Париж – це те місце, куди хочеться повертатися, – такими словами завершив свою розповідь юний ізмаїлець. – Це місто повне любові й музики, що надихає мене! Я буду відвідувати інші країни, але до Парижа я ще неодмінно повернуся!
