«Лісова стратегія Європейського союзу» визначає лісове господарство ключовим для розвитку сільських територій, збереження довкілля, розв'язання проблем, пов'язаних зі зміною клімату і забезпечення ресурсами відповідних галузей промисловості.
В 37 країнах Європи 84% функціонування лісової галузі покладено на державні органи влади рівня міністерства, 16% – на спеціальний орган влади (сюди ж входять і ліси приватної власності). І держава продовжує викупляти приватні ліси, оскільки стан їхній погіршується.
Щодо реформування лісового господарства України, то увагу уряду переважно сконцентровано на локальних завданнях, реалізація яких може мати негативний наслідок у довгостроковій перспективі. Проведення реформування без визначення стратегічних цілей і завдань лісової галузі нагадує ситуацію, коли воза ставлять попереду коня.
Розгляньмо докладніше цю проблему. Передання лісових ресурсів приватним компаніям призведе до того, що вони, зацікавлені у швидкому збагаченні, відсунуть на задній план лісовідновлення та створення нових масивів, догляд та збереження молодих насаджень. В результаті отримаємо втрачання цінних лісів, погіршення екології, збільшення еродованості та зниження родючості грунтів, інші негативні явища. Галузь, про яку йдеться, сьогодні можна віднести до стратегічних. У зв’язку з підвищенням цін на блакитне паливо відходи лісгоспу (дрова, пелети, брикети, тріски) є альтернативою для обігрівання приміщень, житлових масивів. Отож, лісову галузь слід розвивати системно, впроваджуючи новітні технології. Правильне господарювання сприятиме розвиткові галузі, зменшить енергозалежність шляхом використання відновлюваних природних ресурсів.
Лісами мають опікуватися справжні професіонали, а не далекі від господарювання в даній галузі підприємці або, скажімо, громадські організації. Саме пофесіонали-лісівники, окрім регульованої заготівлі деревини та іншої діяльності, відповідають за охорону та відтворення лісів, збереження та примноження цінних екосистем, які дають нам кисень, різноманітні ресурси, мають величезне екологічне та соціальне значення для кожної людини.
Лісовому господарству в економіці нашого Савранського району відведено важливе місце. Лісові насадження займають тут п’яту частину загальної площі. Це включаючи ліси Держлісфонду, захисні насадження, полезахисні смуги. Охороною, вирощуванням лісу, переробкою деревини займається Державне підприємство «Савранське лісове господарство». Основні напрями його діяльності – це комплексне виконання лісогосподарських, лісовідновних, рекреаційних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання ресурсів. Більшість лісів колишніх сільськогосподарських підприємств передано під охорону лісгоспу, який сплачує значні податки та здійснює інші відрахування до бюджетів усіх рівнів. Кількість постійних працівників тут – 87 чоловік. Крім цього, для проведення різних лісогосподарських заходів, зокрема на лісокультурні роботи, щорічно залучаються тимчасові співробітники. Завдяки цьому постійно виконуються роботи з лісовідновлення, лісорозведення та догляду за майбутніми насадженнями. Чи не призведе передання лісів у приватні руки до занепаду галузі? Наслідком приватизації стануть скорочення кількості працівників, проведення неконтрольованих вирубок, занедбання справи лісорозведення та лісовідновлення, нераціональне ведення господарства і, як результат, – занепад галузі.
Хочеться сподіватися, що влада ухвалить зважене, правильне рішення і залишить ліси в державній власності, доручивши професіоналам охорону, захист і вирощування лісів, аби галузь не спіткала доля «реформованих» колгоспів, пилові бурі не почали знову затьмарювати небо…
