Чому у архівістів виник такий пильний інтерес до Одеської обсерваторії (про це йшлося в попередній нашій публікації)? Адже вони могли б обмежитися курируванням цієї (як і низки інших) організації й просто прийняттям її документів на державне зберігання. Але до Державного архіву Одеської області по допомогу звернувся сам Науково-дослідний інститут «Астрономічна обсерваторія». Уся справа в тому, що постало питання про необхідність знайти документи, які б підтверджували відведення землі для обсерваторії та одержання дозволу на землекористування. Однак таких документів із різних причин у астрономів не виявилося, відповідно, до архіву було направлено запит із проханням з’ясувати все про створення обсерваторії 1863 року й дарування із цією метою Імператорському Новоросійському університетові землі та будинків колишнього сигнального телеграфу. Також астрономів цікавили рішення Одеської міської думи за 1896 рік про прирізання до обсерваторії додаткової земельної ділянки. Так почалася співпраця відділу використання документів, інформації та зовнішніх зв’язків Державного архіву Одеської області з Одеською обсерваторією, здійснювана молодшим науковим співробітником і завідувачкою бібліотеки Тетяною Василівною Шевчук.
Для нас було цілком очевидно, що шукані документи мусять бути, адже в архіві на зберіганні є фонди Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, Одеської міської думи й управи, у яких ці події могли знайти відображення. Однак, коли було піднято архіви за зазначені роки, ставало очевидно, що це справа пошуку не одного дня. Часто виявлялося, що важливі документи втрачено під час Великої Вітчизняної війни або вони перебувають у розшуку. Незважаючи на всі труднощі в пошуковій роботі, було виявлено низку нижченаведених документів, які допомогли прояснити картину.
1876 р. Витяг зі справи Одеської міської управи, в якій згадується заява нотаріуса Барановського про зняття огорожі зі смуги землі з 1-ї десятинної ділянки, відведеної 1863 р. Імператорському Новоросійському університету під Астрономічну обсерваторію. Додається план-карта земельної ділянки обсерваторії.
1876 р. Довідка зі справи Одеської міської управи за 1864 р. про прирізання (на підставі рішення Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора) до землі, подарованої купецьким товариством, вежі оптичного телеграфу, однієї десятини міської землі від Михайлівської площі, між фортецею та Зовнішнім бульваром, для заснування астрономічної обсерваторії.
1862 р. Витяг із опису й алфавіту до справ архіву Одеської міської управи, в якому міститься заголовок справи № 345, що стосується виділення Новоросійському університетові телеграфної вежі із прирізання однієї десятини землі під облаштування астрономічної обсерваторії. Саму справу № 345 втрачено під час Великої Вітчизняної війни.
1862 р., 16 вересня. Клопотання попечителя Одеського навчального округу виконувачеві обов’язків Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора про віддання Новоросійському університету вежі оптичного телеграфу, із землею, що належиться при ній, для заснування астрономічної обсерваторії.
1863 р., 28 лютого. Витяг зі справи про віддання Новоросійському університету вежі оптичного телеграфу з землею, що належиться при ній, для заснування обсерваторії: лист генерал-губернатора Одеському градоначальникові про виділення навчальному відомству безкоштовно ділянки землі в кількості однієї десятини під облаштування обсерваторії.
1866 р. План міста Одеси з показанням ділянки землі, що належить обсерваторії.
1896 р., вересень. Відношення
№ 118 з «Відомостей Одеської міської управи» (№ 18, вересень) про прирізання до східної межі обсерваторії ділянки землі у вигляді смуги в десять сажнів шириною, а всього площею 677 кв. сажнів.
1956 р. Рішення виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих
м. Одеси № 851 від 14 вересня 1956 р. – про підготовку до проведення міжнародного геофізичного року.
1956 р. Перелік об’єктів, які мають бути збудовані для проведення спостережень у період Міжнародного геофізичного року.
1957 р., січень. Лист заступника директора Астрономічної обсерваторії доцента О.М. Шульберга голові виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих Ладвищенку про необхідність виділення астрономічній обсерваторії земельних ділянок у районі села Маяки – 4 га та в районі села Крижанівка – 0,8 га для будівництва пунктів спостереження.
1957 р. Рішення виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих № 275 від 26 квітня 1957 р. – про виділення земельних ділянок під будівництво державним організаціям, із зазначенням обсерваторії.
1957 р., квітень. Інформація директора обсерваторії, члена-кореспондента АН УРСР професора В.П. Цесевича до Управління міського архітектора про об’єкти обсерваторії, які будуватимуться на земельній ділянці в районі села Крижанівка.
У Одеської обсерваторії багата історія. Щоразу, піднімаючи очі в зоряне, сонячне або дощове небо, не можна не згадувати про людей, які присвячують свою працю такій цікавій та завжди повній новизни справі, як астрономія. Ніхто з нас не уявляє життя без зоряного неба над нашими головами, головами наших дітей. То чому ж ми з такою легкістю погодилися з тим, що немає вже того Одеського планетарію, який відвідували самі, будучи дітьми, і чого, на жаль, позбавлені сьогодні наші діти? А що буде з Одеською обсерваторією? І той, хто одного разу задумається над питанням «А нащо мені небо? Та навіщо ці зірки?», зрозуміє, що подеколи вони нам допомагають зрозуміти й оцінити щось дуже важливе в нашому житті…
