Кілька років тому до організації, де я тоді працювала, зайшов чоловік, на вигляд – звичайний городянин. Але в усіх, хто був в офісі, чомусь загорілися очі. Поступово все перемістилися ближче до гостя. А той засипав слухачів інформацією з історії Одеси, перемежовуючи розповідь тонким гумором.
Так я познайомилася з краєзнавцем, автором понад 40 книжок і 1000 публікацій Валерієм Петровичем Нетребським.
30 грудня йому виповнюється 70 років. Книжки Нетребського, написані в співавторстві з В.П. Шерстобітовим, – «Аура одеських бульварів», «Аура Молдаванки», «Краєзнавчі прогулянки по старій Одесі від А до Я» та інші – є істотною підмогою для будь-якого екскурсовода. Адже, читаючи їх, початківець у цій професії може повністю скласти собі цікавий маршрут, а маститий – поповнити свої розповіді новими фактами.
Цього року завдяки допомозі відомого політика й мецената Сергія Рафаїловича Гриневецького «Краєзнавчі прогулянки…» були об'єднані в одному томі – і одесити побачили добре оформлене подарункове видання «Портрети одеських вулиць».
І тепер, хоча я і добре знайома з Валерієм Петровичем, все одно не перестаю дивуватися його ерудиції, – для нього немає таємниць у історії міста: це й літопис будівництва, назви вулиць і провулків, і історія патріархальних куточків і старих двориків. Вражає, скільки персоналій минулого й сьогодення він знає! І не просто знає, а розповідає про них, як про своїх знайомих – від братів де Рибас, Ришельє, Рошешуара, Ланжерона до наших сучасників. Його квартира заставлена стелажами з папками, у яких зібрана багатюща інформація із усієї історії міста.
Про кого б або про що б не йшла мова, Валерій Петрович незмінно веде її з одеським гумором. Фрази Нетребського відразу стають крилатими, їх цитують як афоризми. Ось кілька його висловлювань: «З усієї російської мови він правильно вимовляв лише одну букву, і то твердий знак!» або «Я тричі комуніст Радянського Союзу: тричі приймали і двічі виганяли. У підсумку я пообіцяв іти чітко курсом партії, куди б вона не звертала…».
Валерій Петрович колись викладав історію в школі (по-доброму заздрю його колишнім учням!), працював екскурсоводом у Бюро подорожей, побував у багатьох містах Радянського Союзу та країн колишнього соціалістичного табору (про що, зокрема, нагадує люстра в його квартирі, колись привезена з Угорщини).
Понад 15 років тому він створив громадський клуб краєзнавців, який тепер називається «Моя Одеса». Він об'єднав таких же ентузіастів, як ювіляр, у своїх лавах 80 осіб, закоханих у краєзнавство. День народження Нетребського клуб відзначає як День краєзнавця. Останні роки Валерія Петровича підводить здоров'я, він уже не може виходити на прогулянки, але він не здається й продовжує відкривати таємниці історії Одеси й ділиться своїми відкриттями з людьми.
Від імені всіх одеситів хочеться побажати Валерію Петровичу здоров'я, гарного настрою, нових ідей, нових книг і статей – і меценатів, які допомогли б втілити в життя все задумане!
