Наш кореспондент поспілкувався з деякими відомими одеськими діячами культури, які розповіли зокрема про своє ставлення до «Чорноморця» – головної футбольної команди регіону.
Режисер, актор і художній керівник комік-трупи «Маски» Георгій ДЕЛІЄВ:
– Я не є в повному розумінні слова фанатом «Чорноморця», але завжди радію його успіхам і бажаю футболістам і тренерам у 2016 році й далі примножувати славу одеського футболу. На жаль, я ще не побував на прекрасному новому стадіоні «Чорноморець», але сподіваюся, що сходжу на який-небудь цікавий поєдинок. Зате я не раз виступав іще на старому стадіоні ЧМП як артист – залишилися чудові спогади. Слава Богу, в такий непростий час команда в Одесі є, і я сподіваюся, що вона виступатиме ще краще й завжди тішитиме своїх уболівальників. Бажаю їй успіхів і великих перемог у новому році.
Борис БУРДА, володар «Кришталевої Сови», один із наймудріших членів міжнародного інтелектуального клубу «Що? Де? Коли?»:
- «Чорноморець» я люблю і є вболівальником команди зі стажем. Можу згадати, що колись, у далекі радянські роки, я перетнувся з легедарным одеським футболістом Костянтином Фурсом, коли він грав із хлопцями в парку Шевченка. Зараз я не ходжу на стадіон, дивлюся поєдинки по телебаченню. До речі, колись у мене був абонемент на матчі команди. Я також бував на міжнародних товариських поєдинках у 60-ті роки. Пам'ятаю без перебільшення велику перемогу збірної Одеси, складеної з гравців «Чорноморця» і СКА в 1960 році над найсильнішим клубом з Італії – міланським «Інтернаціонале» – з рахунком 5:1. Я завжди разом із тисячами одеситів радів успіхам команди. А «Чорноморець» завжди вважався грозою авторитетів, особливо у 80-ті роки. Хотілося б, щоб нинішня команда, яку тренує молодий фахівець Олександр Бабич, підтримала таке славетне реноме. Можу побажати команді знайти свою гру, а одеситам набратися терпіння й вірити в найкраще. З новим футбольним роком!
Ірина ТОКАРЧУК, акторка театру й кіно:
– Я люблю «Чорноморець», бо для мене ця команда є одним із символів нашого міста – таким, як Потьомкінські сходи або Дюк Ришелье. Я в радянські роки бувала на стадіоні Чорноморського пароплавства, де не тільки дивилася матчі, але й виступала як акторка. Зараз дивлюся футбол по телебаченню. Я знаю, що 2015 року у команди були великі складнощі, але зараз нам складно всім. Це стосується й театру, кіно. А сцена або знімальний майданчик – це те ж футбольне поле, на якому потрібно боротися за хороший результат. Тому треба працювати й іще раз працювати, а успіх рано чи пізно прийде. У році, що настав, бажаю нашій команді грати так, щоб її вболівальниками стало якнайбільше одеситів. А ми – артисти – будемо завжди раді її перемогам!
