Головне – не втрачати надію

Ця історія почалася майже п’ять років тому, після листа, отриманого 

нашою редакцією. І тільки зараз, схоже, вона підходить до своєї фінальної стадії

Лист тоді надіслала Тетяна Но­ур, жителька села Бочманівка Котовсь­кого району. Це був зойк про допомогу. Жінка розповіла, що у неї забрали шістьох дітей. Відразу всіх! Старшій дочці – Олені на той час було 12, молодшому – Павлику – лише півроку. Причина, з якої районні чиновники розлучили дітей із матір’ю, причому без судового рішення, – буцімто неналежні умови їхнього життя. При цьому працівники районної служби у справах дітей не могли обвинуватити багатодітну матір ані у зловживанні алкоголем, ані в якихось інших поганих звичках. Те, що Тетяна любить своїх дітей і, як може, дбає про них, а діти люблять її, заперечувати не могли навіть найпереконаніші опоненти Ноур.

Дітей розкидали по дитячих установах, розташованих у різних районах Одеської області. Після публікації статті про родину Ноур, яка вийшла в «ОВ» за назвою «Діти – привілей заможних», до розв’язання питання долучилося чимало людей: юристи, представники громадських організацій, журналісти, депутати. Серед них і Людмила Акімова, яка була тоді депутатом облради. Її роль у долі Тетяни й дітей, мабуть, стала вирішальною. Акімова доклала значних зусиль, щоб довести несправедливість і незаконність дій деяких посадовців стосовно Тетяни Ноур. У результаті непростого спілкування з чиновниками всіх дітей вдалося повернути матері. У процесі «війни» за возз’єднання родини прихильники цього рішення також змогли переконати чиновників обласного рівня в тому, що Тетяна має право на одержання від держави житла, а також матеріальної допомоги. У підсумку 2013 року з обласного бюджету було виділено 150 тисяч гривень на купівлю для багатодітної родини житла в сільській місцевості й необхідної обстановки. 

До «освоєння» цих бюджетних коштів активно долучилася тодішній Бочманівський сільський голова Тетяна Анатоліївна Бугу. За її участю для родини Ноур купили будинок і меблі. 

– Цей будинок Бугу оформила на сільську раду. Мені з дітьми його передали тільки через півроку на умовах безкоштовного користування. Стан самої будови викликав, м’яко кажучи, багато питань, – говорить багатодітна мати. – Але Тетяну Анатоліївну це не турбувало. Як і те, що замість меблів нам завезли, по суті, конструктор «склади сам» – велику кількість різних дощок, зокрема й зайвих, без кріпильних болтів. Це були буцімто нові меблі – дитячі ліжечка, кухонна стінка (причому, без мийки) тощо. Зібрати все це ледве вдалося. Зараз будинок поступово «сиплеться». Потрібен ремонт. Для цього треба, як мені пояснили представники місцевої влади, провести його експертизу. Але коштів на оплату цієї самої експертизи й на ремонт поки що в бюджеті району немає. 

Проблем багато. Грошей на все необхідне, звичайно ж, нам не вистачає. Ціни просто позахмарні. Діти ростуть і їм постійно щось треба обновляти: то взуття, то одяг. Але вони не голодують. І головне, що ми всі разом, попри зроблені торік спроби нас знову розлучити (цього разу – через судове рішення), позбавивши мене батьківських прав. Однак Котовський район­ний суд відмовив органам опіки та піклування Котовської районної держадміністрації в їхньому позові. На захист нашої родини виступили багато які небайдужі люди. Проти відібрання дітей і позбавлення мене батьківських прав виступила й Котовська прокуратура. Вердикт суду першої інстанції залишив у силі й Апеляційний суд Одеської області, куди з апеляційною скаргою зверталися чиновники, що програли справу. Зараз відносини з органами опіки та піклування, а також службою у справах дітей у мене нормалізувалися. Перед Новим роком керівниця служби вітала нас зі святами й передала дітям подарунки, за що я їй, звісно, вдячна. 

– Коли побачила цей будинок і те, що всередині нього, відразу зрозуміла, що бюджетні гроші нахабно розкрадено, – поділилася своїми враженнями Людмила Акімова. – На 150 тисяч гривень у липні 2014-го можна й потрібно було купити зовсім інший будинок, не кажучи вже про меблі. Нехай ті, хто розтратив державні гроші, пояснять, куди й на що їх витратили. 

У перших числах січня цього року нам стало відомо, що Котовським районним відділом поліції відкрито досудове розслідування, пов’язане з використанням 150 тисяч бюджетних гривень. Справу порушено наприкінці грудня 2015 року. До суду ще далеко. Тому ми не будемо випереджати події. Але сподіваємося, що розслідування й суд будуть справедливими. А поки що хочеться побажати Тетяні Ноур та її дітям терпіння та стійкості, бо, судячи з усього, попереду у них іще чимало проблем.

– На своєму досвіді переконалася, що ніколи не треба втрачати надію, – ділиться висновками з пережитого Тетяна. – Слід боротися за своїх дітей з останніх сил, якою безнадійною не здавалася б ситуація і якими впливовими б не були твої опоненти. Сьогодні вже я можу іншим багатодітним матерям, що опинилися в подібній ситуації, допомогти й моральною підтримкою, і слушною порадою. 

У телефонній розмові Тетяна поділилася своїми планами. Хоче створити в Котовському районі раду багатодітних матерів. 

– Вкупі нам і виживати, й обстоювати свої права буде набагато легше, – впевнена вона. 

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті