28 років тому на радянський телеекран вийшов двосерійний фільм Одеської кіностудії «Приморський бульвар» кінорежисера Олександра Полинникова («Бережіть жінок», «Поживемо – побачимо»)
У сюжеті картини було використано класичну схему любовного трикутника, реалізовану на тлі одеських визначних пам’яток. Головний герой Сашко (Олександр Кузнецов) випадково знайомиться з екскурсоводом Оленою. У якийсь момент, побігши за нею навздогін, герой стає причиною ДТП, у результаті якої водій Ілля Петрович (Анатолій Равикович) розбиває машину й потрапляє до лікарні. І тут виявляється, що Ілля Петрович – письменник-драматург, який уже тривалий час безуспішно трудиться над розробкою сценарію страхового рекламного ролика. Сашко готовий оплатити Іллі Петровичу ремонт машини, але потерпілий пропонує йому угоду: він не бере грошей, зате Сашко повинен доповідати, як далі розвиватимуться після такого бурхливого початку його подальші відносини з прекрасною дівчиною Оленою (Ольга Кабо), у якої є наречений Володя (Андрій Градов). Невдовзі випадково з’ясовується, що Ілля Петрович – батько Олени. У лікарні Сашко знайомиться і з його молодшою дочкою – Дашею (Анна Назар’єва). Поступово Сашко й Даша закохуються одне в одного і, попри те, що багато в чому незгодні, залишаються разом. Одне слово, все добре закінчується.
Восени минулого року акторка Анна Назар’єва приїжджала до Одеси на зйомки нової картини. Вона охоче погодилася розповісти нашому кореспондентові про свою роботу в «Приморському бульварі».
– Це була одна з найпам’ятніших для мене кіноробіт, – відзначила акторка. – Усі зйомки були у вашому прекрасному теплому місті. Були чудові актори, пісні й сюжет. Постановник фільму Олександр Миколайович Полинников після виходу фільму на екран став моїм чоловіком. Але ми познайомилися набагато раніше, коли мені було одинадцять років, – на кінопробах. А Одесу я полюбила з першого погляду і вважаю ваше місто своєю другою батьківщиною, тому намагаюся приїжджати за будь-якої можливості. До речі, після виходу картини мене одесити часто впізнавали й навіть іноді називали Дашенькою, як мою героїню. Картина вийшла гарна й полюбилася глядачеві, тому навіть зараз її часто показують по телебаченню, вона дуже жвава, цікава й суто одеська. Відзначу, що я з дитинства дуже любила співати. І хотіла що-небудь виконати у «Приморському бульварі». Але тоді не було такої можливості. У картині звучать голоси інших співачок, які проспівали просто чудово. Також я дуже любила групу «Веселые ребята» із солістами Олексієм Глизіним і Олександром Буйновим. З ними я познайомилася на зйомках. Щоправда, у нас не було спільних кадрів, але ми тісно спілкувалися на знімальному майданчику. Сашко Буйнов бував у нас вдома, і ми з чоловіком бували у нього в гостях. У 2013 році 25-річчя картини святкувалося в рамках Одеського міжнародного кінофестивалю, де фільм показали поза конкурсом. До Одеси приїхали Ольга Кабо і Олександр Кузнецов, і вперше за такий час ми зібралися всі разом. Мене переповняли почуття – адже це було як повернення в молодість.
