Виповнилося 70 років лікареві-епідеміологу вищої категорії, кандидатові медичних наук, академіку Одеської регіональної академії наук Миколі Денисовичу Ревенку. Ось уже 45 років по закінченні Київського медичного інституту він працює в санітарно-епідеміологічній службі. Є автором понад ста наукових статей. Відкрив читачам незаслужено забуті імена талановитих учених Г.Л. Скадовського, Л.С. Ценковського, М.С. Уварова та інших. 

Долучаючись до вітань із ювілеєм, бажаємо Миколі Денисовичу здоров'я та нових творчих досягнень. Пропонуємо вашій увазі скорочений варіант його статті до 160-річчя від дня народження М.С. Уварова і 130-річчя створення на півдні України першої санітарної організації – прообразу сучасної СЕС.

«Михайло Семенович Уваров – творець першої в Херсонській губернії, куди входила й Одеса, повної земської санітарної організації. 

Він народився 18 лютого 1856 року в Петербурзі, у родині вільновідпущеного селянина, згодом купця. Навчався в церковно-парафіяльній школі, потім у гімназії. У 1876-му вступив до Петербурзької медично-хірургічної академії. Через два роки під час розгону поліцією студентської демонстрації був заарештований як член таємної організації «Чорний переділ». Але за три місяці вийшов на волю і продовжив освіту. Під наглядом поліції Уваров залишався й далі. 

З 1886-го по 1892 рік Михайло Семенович працював у Херсонській губернії. Він написав нарис про дифтерійну епідемію в селі Шипка. Ця та інші праці послугували підставою для призначення Уварова губернським санітарним лікарем. 

Свою роботу на новій посаді він розпочав із відкриття вакансій санітарних лікарів у всіх шістьох повітах губернії. Когорта перших українських санітарних лікарів згодом одержала назву «Плеяда уваровців».

Михайло Семенович – автор «Програми для розробки відомостей щодо холери». Ця  хвороба щорічно забирала життя близько 40% захворілих жителів губернії. Він же склав «Огляд холерних епідемій у Херсонській губернії». Разом із С. Карамановим – першим санітарним лікарем Одеського повіту – опублікував «Матеріали для історії холерних епідемій у Херсонській губернії». На першому з'їзді лікарів Пироговського товариства Уваров порушив питання про підготовку для земської медицини жінок-лікарів і необхідність дорівняти їх у правах до колег-чоловіків. 

Досвід соціально-гігієнічних досліджень «Плеяди уваровців» був використаний і в радянський час, зокрема для першого у світі санітарно-демографічного обстеження сільського населення України в 1922-25 роках. Їхні методи вивчення умов життя та праці сільськогосподарських робітників Херсонської губернії знайшли відображення в першій радянській навчальній програмі із соціальної гігієни, складеної першим наркомом охорони здоров'я М.О. Семашком. До речі, Семашко вважав, що роботи херсонських санітарних лікарів «давали відображення розвитку капіталізму в селі». 

Видатною заслугою М.С. Уварова стало створення 1890 року оригінальної форми медично-санітарного обслуговування прибулих сільськогосподарських робітників. Вона ввійшла в історію та в енциклопедії за назвою «лікарсько-харчувальні пункти», які пізніше трансформувалися в «лікувально-продовольчі пункти». Цю ініціативу Уварова чотири рази підтримували на Пироговських з'їздах і рекомендували до впровадження в інших губерніях. І лікувально-продовольчі пункти справді розгорнули у 12 губерніях Росії.

Не можна не відзначити, що соціально-гігієнічний напрям у діяльності санітарної організації Херсонської губернії зароджувався в завзятій боротьбі думок у середовищі лікарів. Недальновидні супротивники його намагалися максимально звузити рамки роботи перших санітарних лікарів, вважаючи, що їхня роль має полягати у здійсненні тільки лабораторних досліджень і проведенні суто протиепідемічних заходів в осередках захворювань. 

У даній дискусії істотну допомогу М.С. Уварову подав І.І. Мечников, який був тоді професором Одеського університету й завідувачем бактеріологічної станції. Завдяки його авторитету програма Уварова щодо діяльності санітарної організації була схвалена губернським лікарським з'їздом, а потім прийнята губернськими земськими зборами.   

М.С. Уваров по праву вважається одним із перших фундаторів практичних і теоретичних основ соціальної гігієни як науки. На жаль, його внесок у науку і практичну охорону здоров'я досі гідно не оцінений. 

Пам'ять про нього увічнено в назві однієї з вулиць у Херсоні.»