Перший на півдні країни пам’ятний знак останньому кошовому отаману Запорізької Січі Петрові Калнишевському встановлено в Березівському районі, на місці, де 1770 року козаки розбили табір під час походу на Хаджибей.
Біля пам’ятника відродили джерело та встановили криничку.
Професор Тарас Гончарук, який підготував історичні матеріали до вшанування Петра Калнишевського, розповів, що саме тут 246 років тому сім тисяч козаків святкували іменини свого 79-річного отамана.
На Січі Калнишевський пройшов шлях від джури до найвищих посад. У 1762 р. обраний кошовим отаманом, але того ж року після зустрічі з царицею Катериною усунутий із посади. Від 1765-го протягом десяти років всупереч царській волі знову обирався кошовим, аж до ліквідації Січі за наказом Катерини.
За мужність у російсько-турецькій війні 1768 – 1774 рр. Військо Запорізьке дістало подяку від цариці, а 80-річний кошовий отаман став кавалером найвищого ордену Російської імперії – Андрія Первозваного і генерал-поручиком.
Калнишевський обстоював територіальні права Запоріжжя, дбав про поширення хліборобства і торгівлі, церковне та шкільне будівництво.
1776 року отамана заарештовано і на пропозицію Потьомкіна довічно заслано до Соловецького монастиря. У 1801 році Калнишевський був помилуваний, але залишився ченцем у монастирі, де й помер на 113 році життя.
Петро Багатостраждальний канонізований Українською Православною Церквою Київського патріархату у 2008 році, а праведний Петро Калнишевський – Українською Православною Церквою Московського патріархату у 2015 році.
