Слово про школу

… І знову - перше вересня. І знову тисячі хлопчиків і дівчаток, сяючи здивовано-допитливими оченятами, урочисто крокують до школи. Вперше…

Шістдесят років тому, міцно затиснувши в руці букетик з чорнобривців та айстр, я не йшла, а бігла до нашої сільської школи. Не просто школи, а храму знань, в якому вчителі мали відкрити для нас, першачків, стільки нового й незвіданого. Сприйняття нашої Миколаївської середньої школи Ширяївського району саме як храму знань не покидало мене усі десять років навчання, не залишає воно і сьогодні. І небезпідставно. 

Тоді, у 1958-му, від війни країну відділяли всього 13 років. Багато сімей у селі відверто бідували, тож не всі мої однолітки мали що взути й одягти. Дехто навіть першого вересня приходив до школи босим. Але ми, дітлахи, на це не дуже зважали: набагато важливішим для нас було інше – висока успішність, знання.

Треба віддати належне професійності й принциповості наших педагогів, які, на жаль, майже всі уже відійшли у вічність. Вони не просто навчали, не просто виховували, вони допомагали нам пізнавати й відкривати самих себе. Висока вимогливість й диференційований підхід до кожного учня зробили свою справу: із 30-ти випускників 1968 року п»ятеро того ж року стали студентами. Згодьтесь, для пересічної сільської школи тих часів це дуже високий показник.

Наталя Музика й Микола Гузенко стали вчителями, Михайло Абозін – агрономом, Віктор Загребнюк нині доктор технічних наук, я завершила свою журналістську кар’єру власним кореспондентом газети «Урядовий кур’єр» в Одеській області. 

У 1969 році лише двоє випускників школи стали студентами, однак один із них, Ігор Савенко, має нині звання доктора економічних наук. Випускниця 1982 року Галина Крусір сьогодні доктор технічних наук, завідує кафедрою екології та природоохоронних технологій Одеської національної академії харчових технологій; в Одеській аграрній академії працює кандидат біологічних наук Василь Найда.

  На жаль, я знаю далеко не всіх вихованців нашої школи. Однак достеменно відомо, що провідним науковим  співробітником Інституту органічної хімії наукового центру РАН в Уфі працює доктор хімічних наук Іван Фурлєй. Опікове відділення Одеської клінічної лікарні № 10 вже багато років очолює вихованець нашої школи Борис Соломаха, директорує в школі теж її випускниця Олеся Гуданич. Багато колишніх учнів стали бухгалтерами і юристами, інженерами й бізнесменами, технологами й правоохоронцями. Та найбільше серед них представників робітничих професій, тих самих, на яких тримається економіка країни. 

З мого першого вересня минуло шість десятиліть. Та не зникли мій пієтет і повага до рідної школи. Звичайно, вона вже зовсім інша – замість розкиданих по селі глиняних хат в селі красується сучасна двоповерхова будівля, повністю оновився й педагогічний склад. Але основні традиції  – дати дітям гарні базові знання, прищепити їм любов до знань, до рідного краю, до України - залишились.

    Промовиста деталь: з 23-х учителів і вихователів НВК «Світанок» загальноосвітньої школи I-III ступенів дошкільного навчального закладу (таку складну назву має нині моя школа) 14 – її випускники. Цей факт можна тлумачити по-різному, мене ж тішить одне: незважаючи ні на які реформи та зміни, в школі й надалі зберігатимуться і спадкоємність поколінь, і кращі традиції півстолітньої давнини.

Я дуже хочу, щоб у цей світлий вересневий день мої однокласники згадали наших перших учителів – Любов Трохимівну Живіцьку й Наталю Тимофіївну Цибух, багаторічного директора школи Івана Климовича Загребнюка, вчительку української мови та літератури Олену Павлівну Діанову, фізики – Галину Михайлівну Маценко, географії – Галину Іванівну Плошник, математики – Івана Івановича Савенка та Івана Тимофійовича Діанова й багатьох інших, які допомогли багатьом поколінням випускників школи стати тими, ким вони є сьогодні.

Я також прошу всіх, хто пам»ятає оте своє найперше 1 вересня: давайте згадаємо у цей прекрасний день наших учителів. І побажаємо живим - міцного здоров’я і довголіття, а тих, хто вже відійшов у вічність пом’янемо тихим вдячним словом. 

Выпуск: 

Схожі статті