Цвісти чехівському вишневому саду в одесі!

З матеріалом на тему “Чехов і Одеса” письменника Родіона Феденьова наша газета вже знайомила своїх читачів. Сьогодні Родіон Феденьов розповідає про свій проект відновлення Вишневого саду в Одесі.

ВИШНЕВИЙ САД.

Сад цей був у маєтку,який розташувався по вул. Торговій, 1 (там, де тепер магазин “Медтехніка” і ресторан-бар “Ошн-Тошн”). Ось коротка історія цього маєтку. У 1836 році Одеський Будівельний комітет розглядав заяву: “Про відведення місця під забудову Ірині Жеребцовій”. У 1837 році розглядалося креслення “фасаду для будування будинку Жеребцової у 3 частини у новододаному до бульвару 1 кварталу №9”. Здійснюється купівля землі. Підписана і міським головою Левшиним. Це невелика ділянка всього в 150 кв. метрів. (Дані з Обласного архіву, фонд 59).

Але до 1900 року, коли Ольга Васильєва успадкувала садибу по вул. Торговій 1, площа її вже складала 2439 кв. саженів (понад 5 тисяч кв. метрів. Див. Довідник Лисянського Л.А. “Вся Одеса”). Такого другого величезного маєтку по вул. Торговій не було. Відомі багатії в Одесі, - Гроссул-Толстой, по Торговій вул. №3, мав усього 394 кв. сажені, а Санценбахер при будинку №21 – 1554 кв. сажені, не могли дорівнятися до Васильєвої.

ВЛАСНИЦЯ ВИШНЕВОГО САДУ

Ольга Родіонівна Васильєва – прийомна донька заможної одеської землевласниці О. М. Жеребцової – успадкувала в 1900 р. від неї все її майно (садиби у Швейцарії, Смоленській губернії, в Одесі). За кілька років до цього Ольга Васильєва познайомилася і подружилася з Чеховим в Ніцці. Вона перекладала англійською мовою його оповідання, п’єсу “Дядя Ваня”. Оповідання “Егерь” надрукувала в Лондоні в журналі “Нью-ейдж”. Саме вона стала прототипом героїні у відомій новелі Чехова “Невеста”. Вона, за прикладом Чехова, відсилала сотні книжок до бібліотеки його рідного Таганрога. Виховувала двох сиріт, яких і Чехов називав своїми доньками. Видала збірку з метою фінансової допомоги голодуючим. З Чеховим зустрічалася у Москві, Ніцці, Ялті. Вони приятелювали до кінця його днів у 1904 р. Збереглися її 97 листів Чехову. І 48 його до неї.

ЛИСТ З НЕАПОЛЯ

У 1901 р. Ольга Родіонівна писала Чехову з Неаполя: “А еще – мне хочется нынче продать одесский мой дом – как для больницы понадобятся деньги, так и самой мне нужны будут – я выкупаю у сестры ее половину дома в Женеве. Прошу Вас – поручите кому-нибудь эту продажу…». (Вона вирішила передати 120 тисяч від продажу Вишневого саду на будівництво лікарні).

У відповідь 4 (!7) лютого 1901 Чехов пише:

«Многоуважаемая Ольга Родионовна, я в Риме. Из Неаполя сюда прислали мне два Ваших письма, большое Вам спасибо. Очень возможно, что Одесское Ваше имение стоит 200 тысяч. Только Вы не торопитесь, будьте хладнокровны, успеете продать. Я буду в Одессе проездом, наведу там справки и буду писать Вам, и, быть может, отыщется там, в Одессе, какой-нибудь знающий человек, который скажет, сколько стоит Ваше имение, и который научит, как Вам продать его повыгоднее. Во всяком случае, не торопитесь. Деньги по продаже пошлете в Москву проф. Поспелову или московскому городскому голове – это смотря как научат нас знающие люди…».

Як відомо, Чехов побував в Одесі, оглянув маєток Васильєвої на Торговій 1, збирав довідки, зустрічався з редактором “Одесских новостей”, маклером. З приводу продажу маєтку з Вишневим садом зав’язалося листування з владою, лікарями, Одеською думою.

ФЕНОМЕН

У 1903 р. Чехов написав всесвітньо відому п’єсу “Вишневий сад”, в якій відображена і реальна одеська історія про продаж маєтку О.Р. Васильєвої. Сама вона у п’єсі виведена в образі доньки Ранєвської Ані, її старий управляючий Лукашов – в образі Фірса. Це давно відзначено літературознавцями.

У наш час немає в світі культурної країни, в якій би на сцені не йшла п’єса “Вишневий сад”. Вона йде на всіх континентах, у Венесуелі і Кореї, у Канаді і Японії. Феномен Вишневого саду ось вже понад сто років уособлює взаємозв’язок і суперечності нових і старих часів.

Але починався цей феномен в Одесі. Тому я і пропоную відновити хоча б частину вишневого саду (25-30 дерев). До знаменних історичних місць в Одесі додасться ще одне, яке будуть відвідувати численні гості з-за кордону, оскільки автор проекту впевнений, що всі значні інформаційні агентства світу не обійдуть увагою створення Вишневого саду в Одесі, на яке слід було запросити і Президента України. Ось уривки з мого проекту:

1.Встановити зв’язок з музеями Чехова в Таганрозі, Москві, Меліхово, Ялті і з пам’ятними чехівськими місцями в Європі з метою одержання від них саджанців вишні, які посідатимуть почесне місце у

Вишневому саду Одеси.

2.Провести переговори з Зелентрестом про забезпечення саджанцями вишневих дерев, про підготовку місця для закладання саду перед будинком на Торговій 1-а, на бульварі Мистецтв. Зараз тут практично порожній зелений газон.

3.Одеському скульптору доручити створення пам’ятного знака Вишневого саду. Виходячи з малих матеріальних витрат, слід зробити його з брили черепашника, в яку буде вмонтовано табличку з написом “Вишневий сад закладено у жовтні 2005 р. на місці маєтку колишнього саду О. Васильєвої, який у 1901 р. послужив письменнику А. П. Чехову прообразом для його всесвітньо відомої п’єси “Вишневий сад” і де жили реальні персонажі цієї п’єси. Саджанці привезені з Таганрога, де А.П. Чехов народився, а також з місць, де він бував і мешкав – з Меліхово, Ялти, Москви, Ніцци, Одеси, Баденвейлера”.

4.З власником ресторан-бару “Ошн-Тошн” провести переговори про його перейменування у Центр відпочинку “Вишневий сад”. З часом, коли дерева підростуть, дозволити виставляти на доріжках саду столики і доручити адміністрації центру відпочинку “Вишневий сад” піклування про збереження саду.

5.До дня закладання Вишневого саду видати мальовничу пам’ятну брошуру-буклет. Організувати виставку-продаж книжок, зокрема книжок А.П. Чехова.

6.Домовитися з центром відпочинку “Вишневий сад” у святковий день закладання саду організувати чаювання з вишневим варенням...

Свою величезну садибу Ольга Васильєва продала тільки в 1909 р. М. І. Синицину. До того часу вона вийшла заміж і взяла подвійне прізвище Васильєва-Мілеант.

За свідченням очевидців і документів, після 1917 року садиба з Вишневим садом занепала. Сад, будинок, флігелі, стайня, всі побудови занепадали і були зруйновані. Після 1945 р. маєток з Вишневим садом перетворився на смітник і був остаточно знесений.

У наш час тут утворився бульвар Мистецтв, чомусь з магазином “Медтехніка” і рестораном “Ошн-Тошн” на чолі.

Выпуск: 

Схожі статті