Приречені на рух проти течії?

Течія річки Дунай у районі міста Рені потужна. Навантажені баржі, з надривом працюючи усіма своїми поршнями, повзуть угору по річці повільно. Так і колектив Ренійського порту, докладаючи титанічних зусиль, спалюючи неїмовірну кількість енергії, але все-таки рухається - проти течії політичних подій, тарифних і податкових нововпроваджень.

Порт Рені - підприємство з великим потенціалом. Через його причали колись йшли мільйони тонн вантажів до країн соціалістичного табору. З розпадом РЕВ були втрачені стабільні вантажопотоки. Потім ситуацію ускладнили воєнні дії в Югославії. Ще один "подарунок" долі: після розпаду СРСР частина залізничної вітки відійшла до Молдови, і тепер сусідня держава може диктувати тарифи на вантажоперевезення. Не дивно, що протягом останніх років порт Рені працював зі збитками. 2003 рік підприємство закінчило з мінусом у 5 мільйонів гривень.

У цій непростій ситуації на "капітанський місток" Ренійського порту піднявся Сергій Костянтинович Строя. Новий керівник поставив завдання: ліквідувати збитковість.

-Збиткові державні підприємства в принципі не повинні існувати, - говорить начальник порту Рені. - Якщо ж такі існують, вони можуть бути підведені під приватизацію, або ліквідовані.

Зрозуміло, ні той, ні інший варіант колектив підприємства, а це понад 1,7 тисячі чоловік, не влаштовує.

Нещодавно відбулася конференція колективу Ренійського порту, на якій були підбиті підсумки роботи за минулий рік.

-Ми з честю вийшли зі складної ситуації, - повідомив Сергій Костянтинович. - 2004 рік закінчили нехай із символічним, але все-таки прибутком у розмірі 32 тисячі гривень. Найголовне, що створено систему беззбиткового функціонування нашого підприємства. Тепер можемо перейти до вирішення інших питань. Насамперед я маю на увазі підвищення зарплатні - до рівня галузевої угоди.

Позитивні тенденції вже в наявності. Середня зарплатня працівників порту в першому кварталі 2005 року в порівнянні з 2004 роком зросла на 22% і склала 646 грн. Сьогодні докери-механізатори в середньому одержують по 1050 грн, проти 715 грн у 2004 році. Для того, щоб вийти на рівень галузевої угоди, необхідно фонд оплати праці збільшити вдвічі. Що для цього необхідно?

-Дуже актуальна зараз тема розвитку наших портових потужностей, - відзначив на конференції в.о. головного інженера підприємства Володимир Григорович Чичкань. - Відновлюємо портальні крани, навантажувачі, внутрішньопортові залізничні вітки – з цією метою у 2004 році витрачено понад 1,5 мільйона гривень. Крім цього, понад 2 мільйони гривень ми вклали у газифікацію підприємства. Це дозволило з одного боку поліпшити постачання тепла, гарячої води до об'єктів порту, побутових приміщень, з другого боку заощаджувати значні кошти в зимовий період. Хотілося б придбати більше нової техніки, але поки що ми не можемо цього собі дозволити.

Робота в порту поставлена по-господарськи. Наприклад, почали використовувати потенціал ремонтно-будівельної дільниці, яка може самостійно випускати залізобетонні блоки різних конфігурацій, провадити ремонт внутрішньопортових доріг, виробничих і побутових об'єктів. Таким чином, підприємство забезпечує свій підрозділ фронтом робіт і заощаджує кошти, обходячись без дорогих послуг підрядчиків.

Про стабілізацію в економіці підприємства свідчить і той факт, що порт почав вкладати кошти і у розвиток своїх об'єктів соціального призначення. Перевели на опалення природним газом спорткомплекс "Водник", встановлюються казани в гуртожитку і на морвокзалі. У ці дні триває підготовка двох баз відпочинку для портовиків - на березі Чорного моря і озера Кагул. Порт надає матеріальну допомогу і підтримку своїм ветеранам і пенсіонерам.

-Наше завдання - збільшення обсягів вантажоперевалювання, без чого жодних перспектив не буде, - підкреслив на конференції заступник начальника порту з вантажної та комерційної роботи Олег Адольфович Шлюков. - У поточному році поставлено завдання збільшити частку високотарифних генеральних вантажів, які приносять більше доходів. Працюємо далі щодо залучення транзитних вантажів, які обробляємо за варіантом борт-борт.

А поки підприємство бореться за кожну тонну і лічить кожну копійку, знову пресингують проблеми. “Укрзалізниця” підвищила тарифи, є побоювання, що адекватні кроки може почати залізниця Молдови. Адміністрація Ренійського порту приступила до організації переговорного процесу між керівництвом залізниць Молдови і України.

Знову нагадала про себе "конкуруюча фірма": у середині дев'яностих Молдова почала будувати на Дунаї, трохи вище Рені, свій порт. В останні роки об'єкт був заморожений, але недавно група азербайджанських компаній викупила права на завершення будівництва цього порту. Якщо в Молдови з'являться свої причали на Дунаї, а, отже, і вихід до моря, сусіди і надалі будуть перешкоджати українському порту Рені щодо залізничних перевезень. Що ж, це ще один аргумент на користь спорудження вітки Дзинілор - Рені. Питання прокладання залізничного полотна до порту Рені по території України на порядку денному стоїть кілька років, і сьогодні вже ні в кого немає сумнівів у доцільності цього проекту, що врятує український форпост на Дунаї. Це справа часу, питання майбутнього. На сьогоднішній день транспортників турбує інша проблема:

-Йдеться про податок на додану вартість, що, за роз'ясненням ДПА, ми повинні застосовувати на всі послуги, які здійснюються портом - незалежно від того, чи експорт це, чи транзит, чи портові збори, - сказав С.К. Строя на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. - Це валить наших партнерів, насамперед іноземних, у шок. Ми вже одержали листи двох партнерів - румунського й угорського, у яких чітко сказано: якщо буде застосовуватися 20-відсотковий податок на транзитні перевезення, вони підуть на іноземні порти. Це проблема не тільки Ренійського, а всіх українських портів, які працюють із транзитними вантажами. Вітчизняні підприємства можуть втратити мільйони тонн вантажів, сотні мільйонів доходів.

Сьогодні порт Рені працює з випередженням торішніх показників і намічених планів. Всупереч всім обставинам.

Коли ж у вітрила вітчизняного підприємства будуть дути попутні вітри?

Рені.

На знімку: начальник порту Рені Сергій Строя (другий ліворуч) і заступник начальника порту з експлуатації Анатолій Стоцький (праворуч) з активістами Ради ветеранів.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті