Наша газета вже писала («В грязь лицем», 4 серпня ц.р.) про конфлікт між Одеським міжобласним відділенням Національної Спілки театральних діячів України та Євангельською Пресвітеріанською церквою. Редакція одержала Відкриті листи від обох організацій, які публікує зі скороченнями.
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ОДЕСЬКОГО МІЖОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ТЕАТРАЛЬНИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНИ
На даний час склалася конфліктна ситуація між релігійною громадою «Євангельська Пресвітеріанська церква» і Одеським міжобласним відділенням Національної спілки театральних діячів України (ОНСТДУ) через приміщення за адресою: вул. Пастера, 62.
Фактично Одеському м/о відділенню НСТДУ пред’явлена незаконна вимога про виселення до кінця липня ц.р., а також з 18 липня відключено електроенергію і водопостачання.
Суть питання ось в чому:
Будинок по вул. Пастера, 62 було передано ОНСТДУ у 1988 р. Одеською міськрадою в оренду. Будинок перебував у аварійному стані, тому ОНСТДУ почав ремонтно-відбудовні роботи (зміцнення фундаменту, ремонт підвальних приміщень і приміщень 1-го поверху, даху, опалювальної системи і т.д.). Рішенням Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 р. будинок було передано ОНСТДУ і до листопада 1998 р. ОНСТДУ перебувало у цьому будинку на умовах орендно-охоронного договору з управлінням щодо охорони пам’яток Одеської облдержадміністрації (безстрокова оренда).
У листопаді 1998 р. рішенням Малиновського районного суду м. Одеси право власності на будинок було передано вищезгаданій релігійній громаді, створеній в 1996 році, до складу якої входило 13 чоловік. Це рішення суду ухвалювалося із серйозними порушеннями. Так, ОНСТДУ взагалі не було поінформовано про розгляд справи у суді (ми довідалися про це лише в грудні 1998 р. з газетної статті). Крім того, та релігійна громада взагалі не є правонаступником Євангельсько-реформатської церкви, якій і належав цей будинок з 1895 р. по 1915 р. Це підтверджує Інститут філософії Національної Академії Наук України. Більш того, з 1915 р. цей будинок не має стосунку до релігійних організацій у зв’язку з початком Першої світової війни з Німеччиною, тому що власниками будинку були німці (цей факт підтверджується в «Собрании узаконений и распоряжений правительства Росии» від 03.02.1915 р.). У релігійної громади «Євангельська пресвітеріанська церква», походження якої – США, навіть назва інша.
Проте, ОНСТДУ вирішив не йти на конфлікт із громадою, з огляду на декларовані нею духовні цілі діяльності, і уклав з нею, як із правонаступником, Додаткову угоду до існуючого орендно-охоронного договору, з управлінням щодо охорони пам’яток Одеської облдержадміністрації на оренду займаних приміщень за адресою: вул. Пастера, 62, терміном закінчення якого є надання Одеському міжобласному відділенню НСТДУ іншого, відремонтованого і рівнозначного за площею, приміщення.
У 2000 р., завдяки наполегливості ОНСТДУ, нам було надано Одеською міськрадою у безстрокове користування приміщення за адресою: вул. Пастера, 60, де почалися ремонтно-відбудовні роботи, які до теперішнього часу ще не завершилися. Релігійна громада брала на себе зобов’язання щодо сприяння у ремонтно-відбудовних роботах у нашому новому приміщенні, але не виконала їх.
Усі ці роки нами регулярно оплачувалася орендна плата, а також усі надані нам рахунки за експлуатаційними витратами. У даний час ОНСТДУ займає 200 кв. м з раніше займаних 1281 кв. м, поступово звільняючи площі через наполегливі прохання релігійної громади.
У травні цього року громада зажадала від нас негайного звільнення займаних приміщень, переселення в три кімнати у флігелі на нових договірних умовах (оренда на один рік з оплатою за комерційними цінами). Громада написала в усі органи влади міста, області та м. Києва листи, які спотворюють факти і суть наших взаємин, а також ганьблять нашу творчу спілку, яка об’єднує близько 1000 членів (Одеса, Миколаїв, Херсон, Кіровоград) і провадить велику творчу і благодійну діяльність з 1944 р. Наша спілка сприяє творчій діяльності театральних колективів Одеси, Миколаєва, Херсона, Кіровограда, протягом останніх 12 років є організатором різних фестивалів, допомагає одеським театрам-студіям і монотеатрам брати участь у міжнародних театральних фестивалях в Україні і за кордоном, сприяє артистам, членам НСТДУ у їхній участі у міжнародних конкурсах, надає постійну благодійну допомогу ветеранам сцени, членам НСТДУ – ветеранам війни, утримує унікальну театральну бібліотеку.
Наші пропозиції щодо мирного врегулювання конфлікту, переговори з представниками обласної і районної держадміністрацій, а також наші дії щодо продовження ремонтних робіт у новому будинку ОНСТДУ не переконали громаду відмовитися від своїх необґрунтованих претензій і не призвели до позитивного результату. Більш того, 18 липня ц.р., громада без попередження, на порушення чинного законодавства, відключила електро- і водопостачання, заявивши, що вимагає нашого виселення.
Вважаємо, що ми перебуваємо у займаних приміщеннях на законних підставах. Наше переселення і новий договір оренди неможливий, тому що це не тільки поставить під загрозу нашу діяльність, але і призведе до руйнування і знищення нашої Спілки.
Правління ОНСТДУ і театральна громадськість м. Одеси закликають релігійну громаду «Євангельська пресвітеріанська церква» до терпіння і виконання своїх договірних зобов’язань. Звертається до керівництва Одеської облдержадміністрації з проханням сприяти у вирішенні виниклого конфлікту і виділенні додаткових коштів для закінчення ремонтних робіт у новому приміщенні ОНСТДУ по вул. Пастера, 60 – пам’ятки архітектури.
Голова правління, народний артист України А.І. ДУДА,
відповідальний секретар ОНСТДУ заслужений працівник культури України С. ГРИГОР’ЄВА
і понад 60 підписів членів НСТД, представників творчої інтелігенції міста
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ ОДЕСИТАМ, ПРЕДСТАВНИКАМ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ГРОМАДСЬКИМ І ПОЛІТИЧНИМ ДІЯЧАМ, УСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ
У багатьох одеських ЗМІ пройшла ціла серія репортажів і передач, були опубліковані деякі статті про конфлікт між нашою Церквою і Одеським відділенням Національної спілки театральних діячів України (СТД). У зв’язку з тим, що суть питання через багато об’єктивних причин не могла бути повно змальована в зазначених повідомленнях, а також через однобічність деяких репортажів, вважаємо за необхідне пояснити позицію нашої Церкви.
Коротка передісторія і суть справи такі.
У 1998 році історична справедливість перемогла. На підставі релігієзнавчих експертиз і свідчень найстарших реформаторів України Приморський районний суд м. Одеси 22 липня 1998 року ухвалив рішення про визнання нашої Церкви правонаступником Євангельсько-Реформатської громади міста Одеси. 26 листопада 1998 року Малиновський районний суд м. Одеси визнав право власності на будинок Церкви по вул. Пастера, 62, який історично належав нашій громаді.
Частину приміщень до цього справедливого рішення суду на правах оренди займала СТД, сплачуючи за користування будинком не більше 20 грн на місяць, велика ж частина будинку продовжувала старіти і руйнуватися. СТД на той момент надійно облаштувалася в наших приміщеннях, і її голова А.І. Дуда відмовляв нам у зустрічі. Тривалий час ми не могли почати реставрацію приміщень через відсутність доступу в будинок Церкви.
Ми визнаємо, що Церква, під тиском з боку представників СТД, які раніше, як і сьогодні, погрожували нам різного роду заявами до мас-медіа і судовими розглядами, у березні 1999 року підписали неграмотну з юридичної точки зору «Додаткову угоду до охоронно-орендного договору від 1 серпня 1993 року...». Ця тимчасова «угода» була підписана Церквою від безвиході через ситуацію зі СТД, що склалася на той час, у ній не були чітко обумовлені площа займаних приміщень, терміни оренди і величина здійснюваних виплат. На всі наші звернення ввести цю угоду у відповідність із законодавством і укласти з нами орендний договір на паритетних засадах, СТД відповідала відмовою.
Однак і ті умови, що містилися в цій угоді, СТД систематично ігнорувала і не виконувала. Протягом 4 останніх років СТД не робила ніяких виплат щодо комунальних платежів, хоча займає приміщення площею 336,7 кв. м. З 2003 року ми з труднощами домагалися від керівництва НСТД виплат за оренду. У результаті СТД перелічила нам кошти за кілька років, виходячи з розрахунку по 18,5 гривні на місяць за всю займану нею площу в центрі м. Одеси.
Слід також зазначити, що використання СТД займаних нею приміщень у будинку нашої Церкви, м’яко кажучи, не відповідає статутним положенням релігійної громади. Ми маємо на увазі «капустники», що систематично організовуються, та урочистості, на яких разом із вживанням спиртних напоїв звучать пісні світського змісту. Усі наші заклики і прохання припинити проведення «капустників» і репетицій СТД ігнорує.
Крім того, як нам стало відомо, до останнього часу без нашого відома СТД здавала у суборенду наші приміщення різним організаціям. Нам самим доводиться орендувати приміщення по місту і платити за них за їх ринковою вартістю. Церкві не вистачає приміщень для здійснення нашої статутної діяльності: розміщення дитячої недільної школи, приміщень для роботи з молоддю, проведення біблійних груп і т.д. Протягом усього часу діяльності Церкви нами надавалася і продовжує надаватися благодійна допомога багатьом лікарням, інтернатам, що бідують, і незаможним громадянам нашого міста. Нами здійснюється щоденна годівля домашніми обідами п’ятдесяти літніх людей, з яких більшість є ветеранами сцени, членами НСТД. Церква також утримує реабілітаційний центр «Ковчег» для залежних від наркотиків і алкоголізму. У 2004 році Церквою в її будинку був встановлений кращий на півдні України орган, і вже стало доброю традицією проводити в стінах Церкви благодійні концерти духовної і класичної музики за участю багатьох одеських, українських і закордонних музичних колективів. Але в зв’язку з розміщенням у церковних приміщеннях СТД виявляється неможливим виконання договірних зобов’язань перед управлінням охорони об’єктів культурної спадщини. Ми б ніколи не стали перелічувати зроблені нами добрі справи во славу Господа, але Церква не може більше оплачувати витрати щодо оренди приміщень тільки тому, що СТД потрібно збирати «капусники» у будинку церкви.
2 березня 2000 року СТД було передано у безстрокове безоплатне користування приміщення по вул. Пастера, 60. Ми надали СТД велику фінансову допомогу, оплативши проектні роботи і частину ремонтно-будівельних робіт. На жаль, ремонт другого поверху в будинку СТД по вул. Пастера, 60 і донині не закінчено.
Слід також сказати, що 18 березня 1999 року Церквою було видано охоронне зобов’язання управлінню охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної держадміністрації. Після цього кроку Церква змогла приступити до організації реставраційних робіт, пов’язаних з реставрацією й успішно провела їх у основних приміщеннях.
Але найбільшим каменем спотикання у наших відносинах є груба і відверта зневага СТД до діяльності нашої Церкви. Незважаючи на всю нашу добродійність стосовно СТД, його представники протягом усіх цих років і сьогодні не хочуть визнавати Церкву правонаступником реформатської віри, усупереч рішенню Приморського суду. З боку представників СТД, періодично, у пресі і на телебаченні постійно виходять статті з докорами і брудними натяками на нашу адресу. Останнє докладне інтерв’ю Дуда А.І. дав в одній з останніх програм «5 хвилин з Олександром Федоренко», де він цілком виразно підтверджує слова журналіста про те, що ми не є правонаступники реформаторської віри. Отже, усі визнають, а Дуда і Федоренко – проти.
Сукупність усіх цих факторів призвела до того, що Рада Старійшин Церкви ухвалила рішення на правах власності про розрив договірних відносин з СТД. Ми не маємо фінансових можливостей і морального права оплачувати комунальні рахунки СТД із пожертвувань наших далеко не багатих парафіян.
Наша Церква завжди готова до чесного і відкритого діалогу з представниками ЗМІ і державними органами. Усі ці роки ми, як Церква Ісуса Христа шукали мирного вирішення ситуації, але своїми діями СТД перейшла усі моральні межі у відносинах між людьми й організаціями. Усіх, хто одержить це звернення Церкви, ми просимо сприяння і допомоги для того, щоб відгородити нашу Церкву від сваволі, наруги християнських цінностей і беззаконних дій, чинених СТД.
Нехай Бог благословить вас!
Від імені Ради Старійшин ЄПЦО
Пастор В.П. БАБИНІН
P.S. Можливо, ви, шановні читачі, підкажете шлях до вирішення конфлікту, мирного співіснування церкви і творчої спілки. Щоб було по-божому...
