Завершилася, без будь-яких перебільшень, важка жнивна кампанія. Врожай ранніх зернових і зернобобових культур зібрано майже з одного мільйона гектарів. Намолочено 2370 тисяч тонн зерна. Середня врожайність становить 24,4 центнера з гектара.
З цих цифр почав свою прес-конференцію заступник голови облдержадміністрації І.М. ЧОРБАДЖИ.
Результати літніх жнив можна вважати успішними. Намічуваний результат – 2225 тисяч тонн зерна – перекрито. І все ж можна було досягти більшого.
Про це говорять показники по окремих районах. У північній зоні найвищу врожайність одержали кодимці – 30,7 центнера з гектара. Це найкращий показник в області. У центральній зоні найбільшого результату домоглися в Овідіопольському районі – 26,6 центнера, у південній – в Саратському – 25 центнерів.
Але за середньообласним показником виявилися багато районів, а Березівський замикає таблицю з незвичайно низьким для нинішнього року показником – 19,3 центнера.
Середня врожайність озимої пшениці – 26,1 центнера. Найвищий результат одержали у Савранському районі – 32 центнери. А замикає таблицю Роздільнянський район – 21,4 центнера.
Звичайно, можна посилатися на погодні умови, які були не такими сприятливими, як у минулому році. Але позначилося і відсутність необхідної кількості добрив і гербіцидів. Постійний дефіцит пального не дозволяв проводити роботи в оптимальні терміни, а “грошовий голод” не давав можливості закупити високоякісний насіннєвий матеріал. А малі площі орних земель деяких сільгосппідприємств – дотримувати необхідну сівозміну.
– Ці фактори, – сказав І.М. Чорбаджи, – нам необхідно враховувати при підготовці до нового посівного сезону, котрий вже не за горами. Проте ситуація складається так, що потрібно бити тривогу і нагадувати деяким керівникам районів, фахівцям управлінь сільського господарства і продовольства про їхні прямі обов'язки і про прописні істини.
Скажімо, восени потрібно засіяти озимими майже 700 тисяч гектарів. З них 670,2 тисячі – озимих на зерно, 10,5 тисячі – на зелений корм і 15,1 тисячі гектарів озимого ріпаку. А підготовка площ проводиться досить повільно. У таких районах, як Кілійський, Ренійський, Фрунзівський та деяких інших, не підготовлена ще і половина необхідного озимого клину.
Велику тривогу викликає і підготовка насіннєвого матеріалу. З потреби майже у 150 тисяч тонн, до посівних кондицій доведено лише десяту частину. А кілька районів станом на 1 серпня не надали насіння в лабораторії на обов'язкову перевірку. Мабуть, у деяких районах вирішили, що повториться торішня тепла осінь, коли можна було розтягувати “оптимальні” терміни сівби озимих до жовтня.
Багато господарств нашої області не квапляться закуповувати елітне насіння в Одеському селекційно-генетичному інституті, їх закуповують з інших областей.
Відповідаючи на запитання журналістів, І.М. Чорбаджи відзначив, що проблема з реалізацією нового врожаю розв’язується нелегко. З 1,5 млн тонн зерна, що закуповується державою, нашій області визначена квота всього лише у 75 тисяч тонн. Закупівлі для місцевих ресурсів – 380 тисяч тонн – теж істотно вплинуть на ситуацію, що склалася. І все ж з реалізацією зерна не потрібно квапитися. Його можна здати на зберігання елеваторним господарствам. Щоправда, там, через погану організацію справи, вистоюються довгі черги.
Таким чином, сільгоспвиробники опиняються між двох вогнів. Оборотні кошти потрібні зараз – на закупівлю насіння, добрив, пального і на хоча б часткову ліквідацію боргів по заробітній платі. Але для цього треба погоджуватися з умовами перекупників і віддавати зерно за безцінь. А тривале зберігання зерна теж не завжди призводить до благополучного результату. Зазначимо хоча б те, що і на сьогоднішній день не до кінця реалізовано ще торішній врожай. Ось така склалася жорстка дилема!
І.М. Чорбаджи підкреслив, що, незважаючи на всі перипетії з цінами на зерно, хліб не подорожчає.
Багато запитань надійшло й у зв'язку із ситуацією, що склалася на ринку цукру. І.М. Чорбаджи підтвердив, що два цукрових заводи Одеської області одержали і переробляють зараз тростинний сирець. Крім того, надійшло 100 тонн цукру з держресурсів, який реалізовуватиметься за ціною 3,4 гривні. Але тільки для пенсіонерів та інших недостатньо захищених верств населення. Продукція ця зосереджена, в основному, у магазинах системи “Таврія-В”.
Така ж ситуація буде і з реалізацією “дешевого м'яса”.
Відповідаючи на запитання кореспондента “Одеських вістей”, І.М. Чорбаджи сказав, що якість отриманого в нинішньому році зерна досить висока. За оцінками фахівців, дві третини одержаної озимої пшениці віднесено до 2-4 класу, тобто є продовольчими. У той же час він визнав, що в області недостатньо провадиться робота для одержання зерна першого класу, вирощування твердої пшениці. Але ж саме класність зерна і визначає його ціну.
…На завершення І.М. Чорбаджи знову підкреслив, що сільські трудівники здатні за будь-яких умов вирощувати хліб. Але їм потрібна істотна підтримка як з боку місцевих керівників, так і вищих державних органів влади. Тепер вся надія на прийняття нової програми щодо розвитку села.
