Спорт

Ігор РАЗОРЬОНОВ: «Я ДУЖЕ ХОЧУ ПРИЇХАТИ ІЗ ПЕКИНА З МЕДАЛЛЮ»

ДОВІДКА «ОВ»:

Ігор Разорьонов народився 25 березня 1970 року в селищі Красний Лиман Донецької області.

Зріст 181 см, вага 105 кг. Репрезентує обласну організацію ФСТ «Колос».

Тренер Юрій Кучинов.

Досягнення: бронзовий призер чемпіонату світу – 1993 р., бронзовий призер чемпіонату Європи – 1994 р., чемпіон світу – 1995 р., чемпіон світу – 1998 р., бронзовий призер чемпіонату світу – 2001 р., чемпіон Європи – 2003 р., срібний призер Олімпійських ігор – 2004 р., володар Кубка світу – 1993 і 1995 років. Кількаразовий чемпіон України.

Одеський штангіст Ігор Разорьонов – один із призерів Олімпійських ігор в Афінах. Відзначимо, що тоді спортсмени Одеської області здобули дві медалі: легкоатлет Юрій Білоног – золоту та Ігор Разоренов – срібну. Після Олімпіади спортсмен довго не виходив на поміст, а декілька місяців тому зробив операцію коліна. Але сьогодні Разорьонов знову в строю, набирає попередню міць і вже увійшов до складу збірної України, яка нещодавно закінчила тренувальні збори в Іллічівську.

Про свій виступ на Олімпіаді в Афінах, найближчих планах тощо – в інтерв'ю Ігоря Разорьонова.

– Ігоре, як пройшла підготовка в складі збірної?

– На дуже доброму рівні. Мені сподобалися надані нам умови в Іллічівську, де я зміг цілком зосередитися на тренуваннях. Поступово відчуваю, як набираюся сили після операції. Єдине, що мене турбує, то це болі, що з'явилися, у кисті. Але я сподіваюся з цим впоратися.

– А що у Вас була за операція?

– На коліні. У ньому утворився шип, що завдавав мені постійного болю. Мені складно було піднімати штангу, я відчував скутість у діях. Зі своїм тренером Юрієм Кучиновим куди тільки не їздив по лікарях. І, нарешті, знайшов гарних фахівців. Мені допомогли військові лікарі одного з одеських шпиталів. Зокрема полковник медичної служби Ілля Гайдаржи. Він вдало прооперував мене і допоміг відновитися після операції.

– Ігоре, згадайте про свій виступ в Афінах, де Вам вдалося здобути «срібло»?

– Мені випала велика честь вийти на поміст саме в День незалежності України 24 серпня. Після першої вправи – ривка – я посів 5-те місце. Потім була серія підходів, і перед останнім з них за сумою показників я вже забезпечив собі бронзову медаль, програючи друге місце угорцю Ференцу Жюрковичу за трохи більшою власною вагою – різниця складала близько 190 грамів. Якби я ще додав 5 кілограмів, то в сумі двоборства виходило 425 кілограмів, і я ставав олімпійським чемпіоном, оскільки обходив росіянина Дмитра Берестова за рахунок меншої власної ваги. Тому в останньому підході я замовив 235 кілограмів, але, на жаль, не зміг упоратися з цією вагою, залишившись на третьому місці. На жаль, невчасно дала себе знати травма. Але головне, що я зміг поліпшити свій попередній олімпійський результат Сіднея і, нарешті, стати призером.

– Ви спочатку виграли «бронзу»...

– Так, але потім Ференца Жюрковича дискваліфікували через вживання забороненого анаболічного стероїду. Так автоматично срібна медаль дісталася мені. До речі, угорський спортсмен спочатку відмовився повертати медаль, подавши до суду на рішення допінгової комісії. Після розгляду справи в суді Жюрковича все ж таки дискваліфікували на два роки. І десь місяців через три срібна медаль була доставлена до Києва, де в приміщенні Національного олімпійського комітету мені її урочисто вручили. І лише після цього я повернув «бронзу», що, у свою чергу, передали росіянину Глібу Писаревському, який посів в Афінах четверте місце.

– Що б Ви могли сказати про загальний рівень організації Олімпіади?

– Скажу так, що в 2000 році в Сіднеї було більш організовано – там був великий ігровий центр, інші цікаві розваги. І харчування відрізнялося в набагато кращу сторону. Але в Афінах я особливо не звертав уваги на якісь незручності, а був зосереджений на боротьбі. І хотів би ще раз підкреслити, що своєму олімпійському успіху я багато в чому зобов'язаний Юрію Кучинову, який завжди був поруч із мною. Він підтримував мене в найважчі миті боротьби і додавав впевненості у власних силах.

– Після Олімпіади в Афінах Ви десь виступали?

– Ні. Правда, у 2005 році намагався поїхати на чемпіонат світу в Катарі, але не вийшло. І з досить прозаїчної причини – через нестачу медикаментів. Всього в збірній України було 6 важкоатлетів і ми 3 місяці готувалися на базі в Конча-Заспі. Проте досить швидко з'ясувалося, що нормально підготуватися нам буде дуже важко, тому що медикаментів вистачає тільки на одного. Не подумайте, що мова йшла про якийсь допінг. Медикаменти, яких не вистачило, допомагають організму витримувати божевільні навантаження, яким піддають себе важкоатлети, щоб приносити своїй країні медалі. Коштуть ці препарати багато, а грошей не було. Ми дещо купили на свої гроші, щось купили друзі, але все одно на усіх не вистачило. Держава наші проблеми не вирішила, і ми з Юрієм Кучиновим вирішили, що мені нема сенсу їхати на чемпіонат світу. Я вирішив дати дорогу молодим.

Взагалі у всіх країнах фармакологія для спортсменів – це турбота держави. А ми часто самі повинні думати, де і що брати. Ця фармакологія дуже дорога, і просто замислюєшся, а чи варто їхати на змагання взагалі? Я ж реально дивлюся на речі і тверезо оцінюю свої можливості. І тоді я повертатися без медалі не хотів і дійшов до висновку, що буду готуватися до наступних турнірів.

– А якби поїхали на чемпіонат, то на який результат можна було розраховувати?

– Якби все було так, як я хочу, то я цілком міг би бути в трійці. Але для цього треба було забрати всі препарати в інших збірників і все витратити на себе. Але так чинити не за моїми принципами. Повторюся, що на турнір я хочу їхати за медаллю і якщо є хтось сильніший ніж ти, нема сенсу йому заважати. Зрештою, ми виступаємо не за себе, а за країну, і загальний успіх набагато важливіший, ніж твій особистий.

– Зараз держава виявляє турботу про важку атлетику?

– Я не можу сказати, що держава цілком відвернулася від нас. Але навіть стипендій, що нам платять, не вистачає для серйознішої підготовки. Перед Олімпійськими іграми увага, звичайно, посилюється, але потім якось нівелюється.

– Сьогодні у світі особливо гостро мусується проблема застосування допінгу. Ви постійно застосовуєте різні незаборонені препарати, але ризик виявитися дискваліфікованим все ж таки є?

– Так, на жаль, у важкій атлетиці це так, тому що не виключено можливість випадкового вживання заборонених препаратів. Адже їхній список постійно змінюється. Багато заборонених препаратів є частиною лікувальних препаратів. Але це не завжди можна стовідсотково визначити, та й їх складова дуже мала. А взагалі всю антидопінгову політику треба негайно переглядати і вводити серйозні корективи. До речі, у важкій атлетиці дуже суворі покарання за застосування допінгу. Так, якщо на Олімпійських іграх спортсмена-важкоатлета викрили в його застосуванні, то на наступних Іграх він не має права брати участі.

– Ігоре, до Олімпійських ігор 2008 року в Пекіні залишилося менше року. Ви плануєте свою участь в Олімпіаді?

– Так! Я взагалі не збираюся завершувати спортивну кар'єру. Відчуваю в собі сили для нових перемог. Дуже хочу продовжити славетні олімпійські традиції Одещини і приїхати із Пекіна з медаллю.

Євген НИЗОВ

КРАЩІ ТЕНІСИСТИ – В ОНУ ІМ. МЕЧНИКОВА

Три дні в спортивній залі медичного університету за програмою ХVІ обласних студентських ігор вищих навчальних закладів тривали змагання з настільного тенісу.

За особисто-командну першість боролися 19 команд вузів – по троє чоловіків і жінок.

На першому етапі учасники були розсіяні у відбіркові групи. По двоє найсильніших від групи склали коло фіналістів, що розігрували комплекти нагород.

Серед чоловіків відбулася зміна чемпіонів. Майбутній будівельник-архітектор кандидат у майстри спорту Володимир Агафонов, який посідав у минулому аналогічному турнірі третє місце, здобувши перемоги у всіх зустрічах, став першою ракеткою ігор.

Майстер спорту, студент національного університету імені І.І. Мечникова Сергій Орлов, здавши свої чемпіонські повноваження, удостоєний гідним срібної медалі. Студент національної академії харчових технологій Іван Блаженко нагороджений «бронзою».

Як і торік, тенісистки на п'єдесталі пошани розташувалися в тому ж порядку: чемпіонка студентка Південноукраїнського педуніверситету Наталя Алексєєнко, віце-чемпіонка – студентка національного університету імені Мечникова Ганна Фарладанська, бронзовий призер-політехнік Аліна Кібанова.

Напружено пройшли парні і змішані зустрічі. Ось імена дуетів, що здобули медалі всіх вартостей: Іван Блаженко – Сергій Лук'янчук (золото), Володимир Агафонов – Олег Бойченко (срібло), Сергій Орлов – Георгій Рябой (бронза).

Ганна Фарладанська – Влада Швальова, Наталя Алексєєнко – Катерина Березовська, Аліна Кібанова – Ольга Жежуленко.

Сергій Орлов – Ганна Фарладанська, Денис Іванов – Наталя Алексєєнко, Вадим Кібанов – Аліна Кібанова.

У загальному заліку команда національного університету імені І.І. Мечникова, набравши 289 очок, з великою перевагою знову стала володаркою Кубка обласних ігор. Друге місце у студентів академії будівництва та архітектури – 185 очок, третя позиція належить Південноукраїнському педагогічному університету – 178 очок.

У завершальному матчі першого кола чемпіонату України з футболу (перша ліга) Овідіопольський «Дністер», який посідав 11-те місце, приймав лідера турніру «Оболонь» (Київ).

Рахунок 1:0 на користь гостей.

Євген ГОРЕЛЮК

«ЛЮБАВА» – ФІНАЛІСТ КУБКА УКРАЇНИ

У місті Чорткові Тернопільської області проходив фінал Кубка ВФСТ «Колос» АПК України з футболу серед чоловічих сільських команд. В число фіналістів увійшли чотири з шістнадцяти репрезентованих команд: «Авіаносець» (м. Чортків), «Збруч» (м. Чернігів), «Скала» (м. Кам’янець-Подільський) та «Любава» з Любашівки.

Впродовж всього турніру на стадіоні точилися цікаві футбольні баталії. Суперники любашівців виявилися досить сильними. Надійно відіграли усі ігри турніру наші земляки Едуард Чабан і Олександр Філіпенко, які забили по кілька голів. На жаль, футболісти “Любави” дві гри програли, а третю звели унічию. Тож їм дісталося третє місце разом з медалями, Почесною грамотою та пам’ятним вимпелом. Правда, ця перемога дала нашій команді право на участь у суперфіналі, що відбуватиметься у березні 2008 року під Києвом, на олімпійській базі у Броварах. Капітан команди Олег Лобанов зазначив, що любашівські футболісти посилено тренуватимуться, аби продемонструвати непоганий футбол.

Поїздка на турнір була профінансована з районного бюджету, і “Любава” висловлює щиру вдячність керівництву району за сприяння, а також керівникові ПП “Люкс-СМС” Сергію Стаднику та водіям Анатолію і Василеві Бодянам за надання транспортних послуг.

Юрій ФЕДОРЧУК

А ТРАНСЛЮВАТИ ПОКИ ЩО НІЧИМ!

Трансляція Олімпійських ігор-2008 і чемпіонату Європи з футболу-2012 на телеканалі Національної телекомпанії України під загрозою зриву. Основна причина цього – критична зношеність технічного обладнання, повідомив президент компанії Віталій Докаленко, виступаючи на колегії Держкомтелерадіо.

“Обладнання працює 15 – 30 років, не відповідає сучасним нормам і ставить під загрозу співпрацю з європейською мовною спілкою, трансляції як Олімпіади 2008 року, так і Євро-2012”, – сказав він.

Переоснащення телекомпанії, підкреслив В. Докаленко, необхідно починати невідкладно, оскільки трансляції всіх великих спортивних подій у світі ведуться вже в цифровому форматі. Орієнтовна вартість нового обладнання для забезпечення сучасних стандартів спортивних трансляцій на НКУ становить близько 680 млн грн.

Загалом заміни потребує 83% обладнання компанії, що вже відпрацювало кілька ресурсів і може відмовити в будь-який момент під час інтенсивної експлуатації як спортивних форумів, так і загальнодержавних заходів тощо. “Якщо не буде найближчим часом проведено технічну заміну всього обладнання на НТКУ, то ми не зможемо на якісному рівні забезпечити навіть державні трансляції”, – сказав В. Докаленко.

На оновлення і переоснащення основних технологічних підрозділів компанії необхідно близько 500 млн грн.

У зв’язку з цим перший заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський запропонував колегії комітету невідкладно довести критичну ситуацію з НТКУ до відома Президента і уряду.

ОЛЕНА ХОМРОВА – НАЙКРАЩА СПОРТСМЕНКА ЖОВТНЯ

Фехтувальницю на шаблях одеситку Олену Хомрову визнано найкращою спортсменкою України в жовтні. Таке рішення, після обговорення з тренерським складом збірної України з фехтування, ухвалила експертна комісія Національного олімпійського комітету, повідомили в прес-службі НОК України. Найкращим наставником минулого місяця визнано Анатолія Шлікаря – тренера Олени Хомрової.

У жовтні українська збірна з фехтування на шаблях у складі Ніни Козлової, Галини Пундик, Олени Хомрової та Ольги Харлан виборола срібні медалі чемпіонату світу у Санкт-Петербурзі (Росія). Наші дівчата на шляху до нагород перемогли сильні збірні Німеччини, Китаю та Італії, лише у фіналі поступившись титулованим француженкам. Крім того, експертна комісія НОК взяла до уваги “срібло” українських шаблісток на липневому чемпіонаті Європи в бельгійському Генті та “бронзу” Олени Хомрової в індивідуальній першості континенту.

Збірна України з фехтування є одним із претендентів на визнання “Найкращою командою року” в рамках щорічної всеукраїнської урочистої церемонії “Герої спортивного року”, засновниками якої є Національний олімпійський комітет та Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Выпуск: 

Схожі статті