Наприкінці минулого року, 26 грудня, викладачів і учнів загальноосвітньої школи № 4 сколихнула сумна звістка – помер викладач математики, заступник директора з навчально-виховної роботи Микола Данилович Подолян.
– Одразу навіть було важко повірити у це, тому що Микола Данилович, незважаючи на свої 69 років, завжди виглядав бадьорою, енергійною і життєрадісною людиною, – говорить його колега і друг Анатолій Асопчехов, який пропрацював поруч з ним понад 15 років.
За спогадами педагогів і учнів цієї школи, погано навчатися у Миколи Даниловича було просто неможливо, тому що він не тільки чудово знав свій предмет, але і мав величезний дар, який, на жаль, сьогодні не так часто зустрічається серед молодих педагогів – передавати свої знання учням. Про таких, яким був Подолян, зазвичай говорять: «Учитель від Бога».
– Відкриті уроки, які провадив Микола Данилович, завжди були зразком справжньої учительської творчості. На них було надзвичайно цікаво всім – дітям, запрошеним дорослим – викладачам, студентам педагогічних вузів, працівникам відділу освіти. Однією з головних рис його характеру була надзвичайна доброзичливість до всіх, хто його оточував – учнів, колег, технічного персоналу школи. Він завжди був готовий підтримати, підставити своє плече, вселити у людину впевненість. Я ніколи не бачив його у поганому настрої. З ним було легко і просто у спілкуванні, – згадує Анатолій Іванович.
Свою трудову діяльність Микола Подолян розпочав у 1963 році. З 1968 по 1981 рік викладав математику в Одеській школі № 74. Потім, понад п'ять років у цій же школі обіймав посаду заступника директора. А у 1986 році був переведений на роботу до школи № 4. За свою сумлінну працю, учитель неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства, він – відмінник освіти України. Високою оцінкою роботи Миколи Даниловича з боку керівництва стало присвоєння йому найвищої кваліфікаційної категорії і звання «Учитель-методист».
