Одеса відзначила 65-ту річницю «Атаки століття». Так історики охрестили військовий подвиг нашого знаменитого земляка – Олександра Маринеска. На честь цієї події за підтримки обласної ради і обласного об’єднання ветеранів-підводників імені Луніна відбулося відкриття Музею морської слави. Ще одна можливість для наших сучасників у буквальному значенні увійти до історії ...
65 років тому підводний човен С-13 під командуванням капітана 3 рангу Олександра Маринеска атакував і відправив на дно лайнер «Вільгельм Густлоф», що був плавучою базою 2-го навчального дивізіону підводних човнів рейху. На судні перебувало понад 10 тисяч чоловік. Згодом операція здобула назву «Атака століття», а самого Маринеска визнали «підводником № 1». Західні дослідники десятиліттями вивчали історію підводного човна С-13, екіпаж якого за тоннажем потопив за війну восьму частину того, що всі інші підводники Балтики. Незважаючи на «нещасливий» номер, C-13 виявився єдиним із тринадцяти човнів подібного класу, які уціліли на Балтиці у роки війни. Втім, на батьківщині заслуги Маринеска були оцінені значно пізніше. Героєм Радянського Союзу він став уже після смерті.
До 65-ї річниці «Атаки століття» приурочили відкриття Музею морської слави. Він був створений з ініціативи Одеського обласного об’єднання ветеранів-підводників імені Луніна (ще одного нашого видатного земляка-підводника). Об’єднання виникло на базі діючої раніше (з 1987 року) Асоціації підводників Одеси і поєднує у своїх лавах 275 чоловік. За рік роботи встигло зарекомендувати себе участю в багатьох значних акціях: III Всеукраїнський конгрес ветеранів-підводників (Одеса), кінофестиваль «Море кличе» (Київ), поїздка до Сан-Дієго (Каліфорнія, США) для участі в 46-му Міжнародному конгресі підводників та ін.
Як повідомив керівник Одеського обласного об’єднання ветеранів-підводників, капітан першого рангу Володимир Білоусюк: «Одеський музей морської слави є унікальним і єдиним у своєму роді на Україні». Розмістився він у приміщенні Одеського морехідного училища імені Маринеска. До експозиції увійшли унікальні документи з історії училища (а його історія нараховує 112 років), макети підводних човнів, рідкісні фото та інші дані про життя наших видатних земляків-підводників: Олександра Маринеска, Петра Грищенка, Миколу Луніна.
– Ми довго йшли до цієї знаменної події, – повідомив керівник училища Олександр Сабуров. – Наше училище має, напевно, найбагатшу і найяскравішу історію серед морських навчальних закладів України. Його вихованцями були 4 Герої Радянського Союзу, 14 Героїв Соцпраці, 1 Герой України, 5 начальників морських пароплавств... я можу довго називати цей список. Тут завжди панували традиції, на яких ґрунтується флот, і я гадаю, ці традиції будуть продовжені. Експонати, репрезентовані в нашому музеї, відображають уже тривікову історію училища, 90% документів, що перебувають тут, є оригіналами. І ми із вдячністю будемо приймати інші експонати, які стосуються розвитку флоту в Україні.
Почесним гостем на церемонії відкриття був голова обласної ради Микола Скорик.
– Ми давно спілкуємося з активістами об’єднання ветеранів-підводників, і я знаю, як готувалося відкриття цього музею, скільки було вкладено сил, душі, енергії й здоров’я, – заявив Микола Скорик. – Не дуже давно в нашій країні відбулася подія, яку зараз обговорюють всі засоби масової інформації: Героями України були визнані люди, проти яких боролися наші діди й прадіди. А сьогодні ми відкриваємо музей справжньому героєві, яким цілком справедливо пишається наше місто. Гадаю, це не випадково. Наші діти й онуки, всі майбутні покоління повинні розуміти: хто був справжніми героями, хто справді захищав нашу країну від ворога і врятував її від повного фізичного знищення. Упевнений, що ми зробимо все залежне у справі збереження пам’яті, щоб через 10 років не виникало запитань – хто здобув Перемогу у Великій Вітчизняній війні.
Ще один гість заходу, ректор Одеської національної морської академії, депутат облради Михайло Міюсов відзначив, що ось уже два роки училище ім. Маринеска є структурним підрозділом ОНМА і це позитивно позначається на його розвитку. Він також звернув увагу присутніх, що 65-річчя «Атаки століття» може вважатися одним з перших подій у черзі святкових заходів, присвячених 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
– Такі музеї дають нашій молоді можливість вивчати справжню історію, а не чути її в зовсім іншому викладі, – вважає Михайло Валентинович.
– І Олександр Маринеско, і інші герої-підводники – це ті люди, якими Одеса справді може пишатися, – продовжив тему історичної пам’яті Микола Скорик. – Їхній подвиг у роки Великої Вітчизняної – реальна історія, яку повинні вивчати діти. І мені дуже боляче, що молодь не завжди про це знає. От ми нещодавно обговорювали з колегами такий факт: у новому підручнику історії Великій Вітчизняній війні приділено 4 сторінки, а помаранчевій революції – 10. Дуже показово. Сьогоднішня подія – приклад того, як нам потрібно вивчати історію – не надуману, а реальну. Ту, якою можна пишатися.
