Малі річки Одещини,
абоЯк зберегти водні артерії для нащадків?
На Одещині – 1143 річки та їхні притоки, 30 озер площею приблизно 28,5 тисячі га, 15 лиманів, 68 водосховищ та 997 ставків, серед яких три великі річки: Дунай, Дністер та Південний Буг. Влітку велика кількість річок, особливо малих, замулені та засмічені. Сьогодні шар намулу в руслах цих річок заввишки 5 – 7 м! Особливе занепокоєння викликає стан річок Кодими, Тилігулу та Чичиклії. А ще років 30 – 40 тому ми купалися у цих річках, бабусі в них коноплі мочили, рядна полоскали...
Свого часу письменник Микола Вінграновський писав, що «за довге своє степове плюскотіння, обкидана з берегів селами та містечками, замукана чередами корів, перегороджена бетонними та земляними гатками, не річка й не річечка, Кодима вже не знала й сама, хто вона є насправді. Приїжджі, а від них й легкодухі тутешні взяли за звичку зливати в неї мазути й масла, кидати дохлих котів та собак і говорити, що в ній завівся якийсь небезпечний заразливий вібріон…»
На превеликий жаль, сьогодні ставлення людей до водних артерій не стало кращим. Річки й далі засмічують непотребом та нищать в ній все живе браконьєрськими методами. Тішить лише те, що з полів уже менше потрапляє у водойми різних агрохімікатів. В результаті, наприклад, у Кодимі вже можна ловити раків. Та все ж наша ненька Україна ще посідає одне з перших місць в Європі за кількістю техногенного бруду, що припадає на одну людину, а за якістю води опинилася аж на 85-му. Великою проблемою щодо погіршення якості річкової води залишається забруднення її неочищеними стоками. За даними Державного управління охорони навколишнього середовища в Одеській області 110 підприємств скидають стічні води у природні водойми. І щороку у водойми області потрапляє близько 300 мільйонів кубічних метрів стічних вод, з яких майже 70 відсотків неочищені або очищені недостатньо. Наприклад, лише Котовський водоканал викидає один мільйон кубометрів стоків у річки Куяльник і Тилігул, які несуть їх в заповідні плавні Куяльницького і Тилігульського лиманів. Вина цьому – незадовільний стан каналізаційних очисних споруд та порушення технологічного процесу очищення стічних вод. Так, з усіх 105 комплексів, що є в області, 42 (40%) з них потребують ремонту або реконструкції. Як відзначають фахівці, головними причинами неефективної роботи очисних споруд також залишаються їх незадовільна експлуатація, відсутність кваліфікованого обслуговуючого персоналу, коштів на реконструкцію, резервних джерел енергопостачання, низький рівень екологічної освіти тощо.
Світова практика щодо охорони малих річок засвідчує, що їх потрібно рятувати через відновлення природнього ландшафту. Потрібно знову впровадити давно забуту практику насадження вздовж річкових русел невеликих гайків, перелісків та водозахисних лісосмуг. Вкрай необхідно провадити роботу щодо очищення берегів від стихійних сміттєзвалищ, навести лад на прилеглій до річки території. Приємно зазначити, що сьогодні в річкових долинах поступово відновлюється екологічна рівновага, навесні на берегах буяє трав’яне буйноцвіття, щебечуть птахи.
А минулого року на річці Кодимі, мабуть, єдиній малій річці України, розпочалися роботи щодо очищення її русла. З ініціативи депутата Любашівської районної ради Анатолія Артеменка на сесії було затверджено «Проектно-кошторисну документацію щодо розчищення русла річки Кодими та захист від затоплення та підтоплення сіл Ясенового, Гвоздавки та Бобрика Любашівського району». З державного бюджету було виділено і освоєно 300 тисяч гривень, і сьогодні на кодимських берегах завдяки працівникам ПП «Прометей-Парт» виросла гідротехнічна споруда для намулу, а коли зійде лід, запрацюють земснаряди. На думку Анатолія Артеменка і Сергія Паровика, співвласників ПП «Прометей-Парт», які народилися в селах Гвоздавці і Ясеновому, настав час подумати про рідну природу і про те, що ми залишимо після себе своїм нащадкам.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»
Відкрито відділ природи
Як і намічалося, у перший день весни відкрито виставку-павільйон «Чарівний світ природи» в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї Придунав’я. Розташувалася виставка в одній із зал, відреставрованих протягом останніх декількох місяців в основному самими працівниками музею та їхніми помічниками-спонсорами.
Довгоочікуване відкриття виставки, як і початок роботи відділу природи дасть можливість пожвавити музейну роботу, залучити нових відвідувачів, розгорнути краєзнавчу роботу серед школярів не тільки Ізмаїла, але і прилеглих міст і районів, переконана директорка музею Ольга Тірон.
До речі, нинішня виставка нарешті-то дозволила дістати із запасників залежані там експонати – опудала птахів і тварин, які живуть у Придунав’ї. Вони були передані в музей кілька років тому.
– Ми вдячні керівництву міста і області, підприємцям Ізмаїла за сприяння у відкритті нового відділу і створенні павільйону природи, – сказала Ольга Тірон.
Завідувачка відділу природи музею Анжела Діденко докладно розповіла гостям про кожен експонат.
– Ми останнім часом чимало говоримо про розвиток туризму, який, крім іншого, може принести чималий дохід у міську скарбницю, – підкреслила в.о. міського голови Ірина Рудніченко.
Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей», Ізмаїльський район
