Вони перемогли фашизм
РішеннямОдеськоїміськоїрадизаснованоівиготовленопам'ятнізнаки«65 роківПеремогиуВеликійВітчизнянійвійні». Як повідомляє управління інформації мерії, їх одержать 26 тисяч ветеранів війни і трудового фронту.
Не забули у мерії і про тих з них, хто лікується або відпочиває у здравницях міста-героя. Так, напередодні свята Великої Перемоги у санаторії ветеранів Великої Вітчизняної війни «Салют» відбулися урочистості з нагоди вручення цієї почесної відзнаки трудівникам фронту і тилу, які репрезентують майже всі куточки нашої країни.
Виступаючи перед ветеранами, секретар Одеської міської ради Олександр Прокопенко заявив, що цей пам'ятний знак – данина поваги і щирої вдячності всім ветеранам-одеситам і не одеситам, – хто, не шкодуючи свого життя, зламав хребет фашизму і дав можливість жити у світі наступним поколінням. Зі святом Перемоги ветеранів привітав також директор санаторію Микола Іванов.
Характерно, що серед удостоєних пам'ятного знака «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» було чимало жінок-фронтовичок. А кажуть, що у війни не жіноче лице.
У коридорі санаторію випадково зустрів жителя Білгорода-Дністровського Василя Літвінова. Народився і жив Василь Григорович під Ленінградом, у місті Пушкіно. Нелегке йому випало дитинство, спізнав він і «принади» фашистської окупації. Тому п'ятнадцятирічним хлопчиськом у буквальному значенні слова напросився до армії. І став сином кулеметно-артилерійського полку. Але не був, як він каже, «нахлібником» у солдатів нашої армії. За своїми можливостями допомагав старшим братам по зброї громити ворога, за що був удостоєний бойової нагороди – медалі «За відвагу». Дійшов зі своїм полком до міста Познань, де і відсвяткував День Перемоги.
Демобілізувавшись, колишній син полку став будівельником. Відбудовував зруйноване війною, споруджував нові будинки. Досі про нього згадують добрим словом працівники БМУ-14, звідки Василь Григорович і вийшов на пенсію.
Заслуговує на увагу, що інвалідів, які лікуються у санаторії інвалідів війни прийшли привітати зі святом Перемоги місцеві ветерани – члени партійних і громадських організацій, ради ветеранів Одеського порту і колишнього судноремонтного заводу «Радянська Україна». Одесити не давали нудьгувати гостям міста: читали свої вірші, розповідали фронтові і мирні бувальщини. Після вручення пам'ятних знаків, хто хотів і міг, випили традиційних «фронтових сто грамів». А закінчилися урочистості святковим концертом.
Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті»
Слова вдячності ветеранам…
Усім серцем усвідомлюючи величність подвигу наших героїв, працівники КРУ в Одеській області з готовністю відгукнулися на заклик взяти участь у Всеукраїнській благодійній акції до Дня Перемоги, що провадиться з метою залучення додаткових коштів для допомоги ветеранам. Профспілковий комітет на визначений рахунок перерахував 5 відсотків одноденного заробітку всіх працівників КРУ в Одеській області. Також від усього колективу зі словами великої вдячності ми привітаємо ветеранів війни Бориса Івановича Тадика і Івана Антоновича Рафальського.
Незаперечною стала закономірність: що більше час віддаляє нас від 9 травня 1945 року, що ближчим і зрозумілішим стає тріумф подвигу людей старшого покоління, тих, хто подарував сьогоднішній світлий день, хто захистив наше майбутнє ціною власного життя. І ще виразнішою стає пам'ять. Бо саме пам'ять зберігає нас людьми.
Інга ДОЙЧЕВА, помічник начальника з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю КРУ в Одеській області
