Життя таке швидкоплинне. В ньому постійно щось змінюється. Єдине, що залишається непорушним, – пам’ять. Кращим підтвердженням цьому стало відкриття в селі Першотравневому пам’ятника Олександру Янчеву – колишньому директору Комінтернівської птахофабрики.
Під його керівництвом за невеликий проміжок часу колектив підприємства домагається вагомих успіхів. Вже в 1966 році О.В. Янчев нагороджується орденом Трудового Червоного Прапора. Основна продукція господарства – курині яйця, пташине м’ясо – почала надходити на прилавки магазинів Києва, Москви, Ленінграда, Новгорода, Новоросійська, інших великих промислових та культурних центрів колишнього Радянського Союзу.
З часом річне виробництво куриних яєць перевалило за 100 мільйонів штук. Невдовзі Олександр Вікторович удостоюється високої нагороди колишної держави – ордена Леніна.
Виробничі досягнення господарства, керованого амбітним, енергійним директором, сприяли зростанню добробуту його трудівників, поліпшенню умов їхнього побуту. Непомітне село Спиридонівка перетворюється на сучасний населений пункт з новою назвою – Першотравневе. Саме в ті часи тут з’явилась триповерхова красуняшкола, поряд зі школою – прекрасний дитячий садок. А згодом й один з кращих на Одещині Будинок культури.
В 1974 році трудовий колектив Комінтернівської птахофабрики в черговий раз був нагороджений перехідним Червоним прапором Міністерства сільського господарства УРСР, а Олександр Вікторович – ще одним орденом Трудового Червоного Прапора.
Через певні непорозуміння з тодішніми партійними керівними органами він змушений був залишити посаду директора птахофабрики. Янчеву пропонували роботу в Одесі, Києві, та він сказав: «Моє місце – на цій землі». І очолив Петрівський радгосптехнікум, де пропрацював майже 18 років.
І знову О.В. Янчев усі сили віддавав поліпшенню економічних показників господарства, соціальної інфраструктури села, підвищенню якості знань випускників технікуму. Петрівчани лише тепер зрозуміли, що 8090і роки минулого століття були найкращими для виробничого й соціального розвитку їхнього села. Скільки тоді з’явилося сільських новобудов! Серед них – школа й дитсадок, тваринницький комплекс, тік, будинок для працівників освіти, гуртожитки. Були відремонтовані адміністративний будинок, лікарня, закладено сади і виноградники, асфальтовано багато вулиць села. В Петрівці з’явилася навіть ціла нова вулиця, названа Житомирською.
Олександр Вікторович брав активну участь і в громадському житті. Він неодноразово обирався депутатом районної ради, двічі – депутатом обласної ради.
Цього року йому виповнилося б 80 років. За прожиті роки О.В. Янчев зумів залишити по собі помітний слід на землі, добру пам’ять про себе в серцях усіх людей, які його знали .
