На прикладі подвигів героїв

З користю для себе провели передостанній день осінніх шкільних канікул вихованці військово­спортивного клубу «Каскад» при Одеській обласній спілці воїнів­інтернаціоналістів та воїнів запасу.

З нагоди святкування 67­ї річниці визволення України від німецько­фашистських загарбників для них було організовано екскурсію місцями бойової слави, що уособлюють подвиг міста­героя Одеси у роки Великої Вітчизняної війни.

Школярі поклали квіти до підніжжя монументу, встановленого на честь полеглих під час оборони Одеси в серпні 1941 року 250 донецьких шахтарів, Невідомому матросу та пам’ятника загиблих у період з 1979­го по 1989 рік воїнів­«афганців».

Як розповів заступник голови Одеської обласної спілки воїнів­інтернаціоналістів та воїнів запасу Сергій Бурков, захід було організовано з метою пропагування серед молоді військово­патріотичних цінностей та її виховання в дусі поваги до історії країни та людей, які в різні роки гідно виконали свій військовий обов’язок.

Громадська організація, як і її струк­турний підрозділ – дитячий військово­спортивний клуб «Каскад» – існують вже близько 20 років.

Навчаючи дітей різноманітним видам єдиноборств та акцентуючи їхню увагу на тому, що отримані навички вони мають застосовувати лише як інструмент захисту, активісти спілки, за плечима яких чималий досвід проходження військової служби, зокрема, в «гарячих» точках планети, вже з дитинства готують до виконання військового обов’язку своїх вихованців.

Крім обов’язкових занять зі спортивних дисциплін, вагому роль в цьо­му аспекті також відіграють заходи, пов’язані як зі вшануванням подвигу солдатів минулого століття, так і з підтриманням тісних взаємин із теперішніми захисниками Вітчизни.

Прикладом тому є підписана угода між керівництвом Одеської обласної спілки воїнів­інтернаціоналістів і воїнів запасу та командуванням 28­ї окремої гвардійської механізованої бригади 6­го армійського корпусу, якою передбачено налагодження шефських зв’язків.

– Вважаю, що ми зробили ще один крок у напрямі військово­патріотичного виховання молоді. Напередодні 20­ї річниці ЗС України маємо намір обов’язково відвідати цю частину, ознайомити дітей з життєдіяльністю та побутом військовиків. І, звісно, надалі – практикувати подібні зустрічі з регулярною періодичністю, – зазначив заступник голови Одеської обласної спілки воїнів­інтернаціоналістів та воїнів запасу Сергій Бурков.

В’ячеслав ДІОРДІЄВ, м. Одеса

Темний епізод румунської історії

На запрошення румунського режисера Флорина Ієпана та за підтримки фундації Friedrich Ebert (FES) (Румунія) з 15 по 24 жовтня в Бухаресті перебувала делегація Одеської регіональної асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів. До неї входили колишній в'язень Слобідського гетто, учасник бойових дій Михайло Заславський та директор музею Голокосту Павло Козленко.

Кінематографічний проект, над яким працює Флорин Ієпан, називається «Одеса». Родом із Тимішоари, де він живе і сьогодні, Ф. Ієпан є одним з найвідоміших режисерів­документалістів Румунії. Його фільмографія нараховує понад 40 телевізійних постановок та документальних фільмів, які одержали призи у Румунії та за кордоном. Їх пока­зували по усьому світу. Флорин – засновник однієї з перших незалежних компаній у Румунії. Вона називається «СУБКУЛТУРА» і спеціалізується на виробництві документальних фільмів.

У жовтні 1941 року румунська армія увійшла до Одеси. У місті розташувалося її командування. Замінований радянськими партизанами будинок комендатури був підірваний. В результаті загинуло 90 військовиків. Маршал Іон Антонеску, прем'єр­міністр і «керівник країни» на той час, наказав вжити суворих заходів і покарати винних, щоб залякати населення.

Режисер Флорин Ієпан вважає ті події в Одесі найтемнішим епізодом нової історії Румунії. За кілька днів тоді було вбито тисячі євреїв, жінок, дітей, стареньких. За деякими даними, число жертв досягло 20 – 22 тисяч. Режим Антонеску відповідальний за це. Румунське суспільство поки що не готове погодитися з тим, що принаймні на початку війни Румунія була фашистською державою з усіма ознаками, що випливають звідси: ідеологією, пропагандою, діями та політикою стосовно євреїв.

Ідея зробити фільм про кровопролиття в Одесі прийшла Ієпану після того, як маршал Іон Антонеску за підсумками голосування посів п'яте місце у рейтингу кампанії «Великі румуни», проведеної кілька років тому на громадському телебаченні.

У межах візиту до Румунії делегація Одеської регіональної асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто та нацистських концтаборів, зустрічалася з істориками, дослідниками, викладачами університету та студентами. Під час відвідування Інституту з вивчення Голокосту ім. Елі Візеля було досягнуто домовленості з його директором Олександром Флорианом про спільні проекти з одеським музеєм Голокосту.

Цікава розмова відбулася в гостях у невістки Германа Пинті, який у роки окупації Одеси був призначений міським головою. У його родині зберігається один з трьох альбомів, зроблених під час окупації Одеси фотографом П. Домбровським і подарованих А. Гітлеру, І. Антонеску та Г. Пинті. Фотокопію альбому з фотографіями міста у роки окупації та його генеральним планом Міора Пинтя передала для одеського музею Голокосту.

Одеська делегація також відвідала Меморіал пам'яті жертв Голокосту у Бухаресті, який було відкрито 12 жовтня 2009 року.

А вже увечері 23 жовтня, рівно через 70 років після трагічних подій в Одесі, коли румунськими окупантами були спалені у порохових складах понад 23 000 євреїв, Михайло Олександрович Заславський, який дивом врятувався з вогню, де навіки залишилися його мати, тітка, сестри та маленький братик, виступив у прямому ефірі телеканалу REALITATEA TV. Він говорив про те, що досі румунський народ так і не визнав своєї відповідальності за ту страшну трагедію…

Лана ВОЛИНА