У селі Мирному Кілійського району, яке цього року відзначило 190річний ювілей, відкрили пам'ятник засновникам села. Виконаний він із червоного та чорного граніту у вигляді поклінного хреста. «Блажен тот, кто предков своих чтит» – викарбувано на камені слова О. Пушкіна.
Село Мирне заснували переселенці із Калузької губернії. Це були росіяни старообрядники, що тікали від переслідувань після реформи патріарха Никона, який у 1650 – 1660 роках приводив богослужебні канони Руської Церкви у відповідність із канонами Візантії. Ця реформа, як відомо, викликала розкол та спричинила виникнення декількох старообрядницьких течій.
На сьогоднішній день у селі Мирному живуть як росіянистарообрядники, так і українці – парафіяни Української православної церкви Московського патріархату. І в назві села, і в найменуванні базового сільгосппідприємства – «Дружба» – закладені головні принципи їхнього життя.
– Плани щодо пам'ятника засновникам села виношувалися давно, – розповідає голова СВК «Дружба», депутат Кілійської районної ради Володимир Прокопович Тихонов. – Але взятися за роботу нас надихнула участь народного депутата України В.Д. Барвіненка: коли йому стала відома наша давня мрія, Віталій Дмитрович одразу погодився взяти участь у її здійсненні. Кошти на пам'ятник (загальна вартість – 210 тис. грн) жертвували і жителі села: ми хотіли всім дати можливість внести посильний внесок. Дуже важливо, щоб кожен міг сказати своїм дітям та онукам: «Я теж брав участь у спорудженні пам'ятника».
Виступаючи на відкритті поклінного хреста, Віталій Дмитрович Барвіненко зізнався:
– Зазвичай мене, як депутата, просять допомогти вирішити якісь матеріальні питання – щось побудувати, відремонтувати, придбати устаткування, а жителі Мирного передусім хотіли увічнити пам'ять своїх предків. Духовне в Мирному – на першому місці, це мене приємно здивувало.
Не можна не сказати про те, що до 65річчя Перемоги колектив СВК «Дружба» виділив кошти на капітальний ремонт пам'ятника полеглим на війні односільчанам: із 245 жителів села, призваних на війну, 78 додому не повернулися. Тепер їхні імена зберігає вічний граніт.
Поклінний хрест розташували неподалік. Усю територію обнесли красивою огорожею, упорядкували.
І ось настав урочистий час. Люди вдивляються в суворі обличчя перших поселенців, викарбувані на чорних плитах.
– Звідки ж взятися усмішкам – нелегко було нашим предкам, – говорить Наум Маркелович Гладильников, ставний літній чоловік із сивою бородою, такі бороди носять липовани. – Моя мама народилася у 1905 році і багато чого побачила у своєму житті. Наші батьки орали землю, пасли худобу, ловили рибу.
– Серед засновників цього села був мій прапрадід Анкидін Масленников, він прийшов сюди 190 років тому з Калузької губернії із трьома синами – Панфілом, Федором та Єгором, – долучається до розмови Федір Масленников (з ним – уся його родина і навіть дитина у візочку). – Потім у мого прадіда Панфіла народилося 14 дітей. Не дивно, що Масленникови – одне з найпоширеніших прізвищ у Мирному. Ми – народ працьовитий. Мій батько працював до 78ми років, доки ноги його носили. А коли сил не стало, і батько прийшов до лікарів, ті йому сказали: «Вам інвалідність треба було оформити ще 15 років тому!..»
Серед присутніх на святі скромно стояла осторонь бібліотекарка Феня Никонівна Масленникова. Багато в чому завдяки її наполегливості до Мирного прийшло свято. Феня Никонівна присвятила своє життя краєзнавчій роботі та зібрала багато матеріалів, які розповідають про історію села. У її архіві – сотні чорнобілих фотознімків людей, долі яких і склали 190річну історію Мирного. Матеріали бібліотекарки використовував у своїй роботі Олександр Анатолійович Пригарін, доцент кафедри археології та етнології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, а також студенти, які досліджують історію старообрядництва, мову липован – вони сторіччями жили відокремлено та зберегли говірку предків.
І сьогодні мирнівці вважають за краще жити та працювати спільно, зберегли свій «колгосп». Як говорить українське прислів'я, «гуртом і батька легше бити». Відкриття пам'ятника, який споруджували усією громадою, – ще одне підтвердження переваг колективної праці в умовах економічної кризи. Жителів Мирного привітали із 190річним ювілеєм села депутат Одеської обласної ради, голова Кілійської райдержадміністрації Іван Іванович Поджаров, заступник голови районної ради Людмила Дмитрівна Карастойка, депутат райради Іван Миколайович Морозан, керівник ВАТ «Агробуд» – саме ця організація за короткі терміни спорудила пам'ятник.
Після покладання квітів жителі Мирного та гості села приступили до закладання березового гаю.
Пройдуть роки, виростуть берізки, і кожний житель Мирного зможе подумки поговорити з ними – про найпотаємніше.
