Болгарський та український народи мають спільне історичне минуле, спільні основи формування державності. Це переконливо доводять численні знахідки.
11 червня 1912 року у селі Мале Перещепине Полтавської губернії десятирічні пастушки Федір Деркач та Іван Маджар виявили скарб. Загальна маса золотих предметів – 25 кг, срібних – 50 кг. Скарб сьогодні зберігається в Ермітажі – закордонного тепер СанктПетербурга.
Німецький учений Іоахим Вернер довів, що знахідка українських дітей – поховання болгарського хана Кубрата. Історики вважають, що частина знайдених предметів – подарунки візантійського імператора Іраклія. Особливо примітні три персні хана. Монограми на двох із них промовляють: «Кубрат – володар Великої Болгарії» і «Патрицію Кубрату». Один з найцінніших подарунків – меч хана Кубрата.
Як доводять учені, хан Кубрат – засновник Першої Болгарської держави, батько творця нинішньої балканської Болгарії хана Аспаруха. Хан Кубрат правив величезною країною, яка охоплювала територію від Уралу до Карпат. Столицею держави було місто Фанагорія в Криму. Після смерті великого хана (він правив з 632 по 651 рік) влада переходить до рук його п'яти синів. Величезна країна розпалася.
Найважливіші наслідки для майбутнього болгарського народу пов'язані з третім сином Кубрата – ханом Аспарухом. На чолі свого війська він з особливою відвагою обстоює довірену йому територію. Але під тиском численних ворогів поступово відходить на захід.
У межиріччі Дунаю та Дністра він зупиняється і засновує нову державу. У подальшому, пересуваючись на південь, на Балкани, 681 року Аспарух створює Дунайську Болгарію.
У зв'язку з ювілеєм знахідки у селі Мале Перещепине редакція Всеукраїнської державної газети болгар «Роден край» оголосила серед своїх читачів нинішній рік «Роком болгарських скарбів по всьому світу».
До 100річчя знахідки і 1380річчя заснування першої Болгарської держави у червні редакція провела Собор.
У Соборі взяли участь делегації з різних куточків України. Найчисленнішою була делегація з Одеської області. Приїхали також гості з міста Панагюрище (Республіка Болгарія), Кишинева (Республіка Молдова).
Після покладання квітів до пам'ятника хана Кубрата, встановленого у 2001 році з ініціативи болгарської громадськості, відбувся урочистий мітинг. З привітальним словом до присутніх звернулися головний редактор газети «Роден край» Дора Костова, депутат Верховної Ради України III скликання, один з ініціаторів відкриття пам'ятника ханові Кубрату у 2001 році Микола Габер, перший секретар Посольства України у Болгарії Веселин Узунов, представники місцевої влади.
Дора Костова, головний редактор газети «Роден край», заслужений журналіст України представила пам'ятний значок і буклет, випущені редакцією до знаменної дати. Їх вручили всім учасникам Собору. Вона зачитала звернення до Президента Російської Федерації Володимира Путіна і директора державного Ермітажу міста СанктПетербурга Михайла Піотровського знайти можливість повернути Малоперещепинський скарб на Україну, а саме у Полтаву. Ця ідея була дуже позитивно сприйнята учасниками Собору і була дуже доречною.
Учасники Собору відвідали музей україноболгарської дружби у Малоперещепинській ЗОШ. Музею було передано від імені редакції газети «Роден край» картини учасників конкурсу «Великі скарби Великої Болгарії».
Потім відбувся круглий стіл на тему «Тільки вшановуючи своє минуле – можемо говорити про майбутнє», який пройшов у затишній залі санаторію селища Нові Санжари.
З доповідями виступили доктор історичних наук, доцент кафедри педагогіки, культурології та історії Полтавського університету економіки і торгівлі Ірина Петренко і кандидат історичних наук Полтавського національного технічного університету Наталя Самойленко.
Попрощавшись з гостинними Новими Санжарами учасники Собору вирушили до Полтави – за часів хана Кубрата місто Балтавар. Тут була літня резиденція болгарських ханів.
Незабутню і цікаву екскурсію по місту провели ті ж Наталя Самойленко та Ірина Петренко.
Собор став ще однією яскравою подією на честь великого історичного минулого народів, що населяють Європу.
