Сторінки біографії

Роздільнянський район розташований за 60 кілометрів на північ від Одеси. Межує з Іванівським, Біляївським та Великомихайлівським районами. На заході – з Молдовою. Займає площу 1368 кв. км. З південно­західного і південно­східного боків омивається Кучурганським та Дністровським лиманами.

У районі 86 населених пунктів, у яких живуть 56,2 тис. чоловік. Функціонує 21 орган місцевого самоврядування: районна, міська, селищна і 18 сільських рад.

Адміністративний центр – м. Роз­дільна з населенням 17,3 тис. чоловік. Минули часи, коли проїжджі наприкінці ХІХ століття «бачили тут 20 дворів, де поруч із землянками та бараками стояли два шинки».

В економіці провідне місце посідає сільське господарство, представлене понад 350 виробниками товарної сільсько­господарської продукції. Про­ми­словість представлена 8 ос­нов­ними підприємствами.

Мережа загальноосвітніх зак­ладів нараховує 31 школу і міську школу­гімназію, у яких здобувають освіту понад 9 тисяч учнів. 360 дітей здобувають спеціальну освіту у двох музичних школах. Загалом навчальний процес забезпечують 700 педагогів.

Населення району обслуговують 33 бібліотеки з книжковим фондом 530 тис. примірників. Культурно­освітню роботу провадять 20 клубних закладів, у яких 5 колективів мають звання народних. Є 41 медичний заклад. У них трудяться 92 лікарі. В смт Кучурган працює єдиний в Україні лепрозорій.

Голова райдержадміністрації Олег Кураков: «Головне, що можемо розвиватися»

Наш район, на мій погляд, непростий, але, насамперед, саме тому цікавий. По­друге, він має всі базові передумови до розвитку. І, по­третє, зберігає й потенціал, і цю тенденцію, попри економічні та фінансові труднощі. А це вселяє впевненість у тому, що найважливіше завдання щодо поліпшення добробуту громадян тут виконуватиметься.

Особливістю району є те, що провідне місце посідає сільське господарство, представлене понад 350 виробниками товарної сільськогосподарської продукції. Це визначає й структуру індустріального виробництва, у якому до 95% посідають харчова та переробна промисловість.

Індустрія представлена такими основними підприємствами, як ТОВ «Хлібна гавань», ТОВ «Агроком» ВАТ «Гідропрес», газове господарство, ТОВ «Гарант­2», МП «Газовик», ТОВ «Роздільнянський райпобуткомбінат», молзавод, завод продтоварів, районна друкарня. У нас виробляються до 50 найменувань молочної продукції, борошна, цегли будівельної, алкогольних і безалкогольних напоїв, а також м’яса курячого та хлібобулочних виробів.

За останній рік створено 5 нових ферм, що спеціалізуються на вирощуванні племінної худоби. Ми маємо багату сировинну базу, що дозволяє залучати інвесторів, зацікавлених у розробці надр.

Сьогодні стримує темпи розвитку клубок боргів. Одне з господарських завдань – його розплутати. До речі, заборгованість за зарплатою, яка ще торік становила 5 мільйонів гривень, скорочено в п’ять разів.

По завершенні цього процесу вивільняться кошти, які стануть додатковим джерелом поповнення місцевого бюджету. Вони відразу ж будуть спрямовані на розв’язання найважливіших для ра­йону питань: забезпечення населення якісною питною водою та газифікація. Ці заходи здійснюються спільними зусиллями мешканців і місцевого керівництва. Район уже на 50% охоплений системою газопостачання. Але потрібно здійснити подавання блакитного палива в кожний далекий куточок. І ця програма поступово виконується. Так, цього року можна буде провести газ у 1050 квартир і будинків у районі, чому сприяє й обласна програма «Народний бюджет».

У нас переважають російська та українська мови. Але й молдавська сприймається як рідна. Люди в нас миролюбні, хороші, здатні продуктивно працювати. Кожен заслуговує на піклування та увагу з боку влади. І ми намагаємося виправдовувати довіру людей.

Голова райради Сергій Крилов: «Депутатів об’єднують господарські інтереси»

Серед тих, кому люди висловили свою довіру, у райраді 22 депутати від Партії регіонів, 9 – від Народної партії, 4 репрезентують «Сильну Україну», 2 – від блоку Юлії Тимошенко, 2 – від «Нашої України – «Народної самооборони» і 1 депутат репрезентує Соціалістичну партію. Такий склад депутатського корпусу – свідчення толерантного взаємного існування різних ідеологічних напрямів і демократичного підходу виборців до висування своїх кандидатів. Робота народних обранців вселяє надію на поліпшення життя в районі.

Однією із серйозних можливостей досягнення цього є вирішення питання з аеропортом у Лиманському. Цей господарський об’єкт став каменем спотикання вже багато років тому. Але всім депутатам зрозуміло, що закрити проблему можна тільки на основі зваженого конструктивного підходу, який буде одночасно і чинником, що об’єднує представників різних політичних поглядів.

Уже давно визначені й оцінені об’єкти, з якими можна вступати з аеропортом у спільну діяльність. Але, на жаль, питання з цього приводу хоч і готується до розгляду на кожній сесії, постійно відкладається. Справа у тому, що компаньйони ніяк не можуть внести у фінансову систему підприємства належну їм за договором суму, щоб сформувати відповідний статутний фонд. І це гальмує увесь процес наміченої співпраці.

Намір району вступити до вищезгаданого товариства з обмеженою відповідальністю не реалізується. Через цю вимушену затримку бюджет району не одержує потенційно можливих додаткових коштів від оренди комунального майна.

Проте депутати у цьому економічному питанні, як, втім, і в інших, що стосуються благоустрою району, працюють злагоджено. Вдалося консолідувати зусилля представників усіх партій, представлених у політичній палітрі району. Переважає розуміння того, що важливіше не ідеологічне суперництво, а взаємна підтримка, спрямована на задоволення спільних господарських інтересів на благо громади. На такій основі і відбувається об’єднання навколо Партії регіонів, яка не втратила популярності в районі і за попереднім аналізом може розраховувати на дві третини голосів жителів Роздільнянського району.

Також розуміння і взаємодія досягнуті у міської, районної, селищної та сільських рад з районною державною адміністрацією. Немає розбіжностей, які мали місце колись, виключена тенденція перетягування владних повноважень. Адже справу робимо спільну.

Бліц-опитування

За що я люблю свій рідний край?

Олександра Гурчак,

абітурієнтка Київського на­ціонального університету ім. Т.Г. Шевченка:

– За все! За те, що він є. Я люблю свою українську мову, національну культуру. Я вдячна моїм батькам за те, що народилася у цьому квітучому чудовому краї. Вони – жителі Роздільної. Звідси і моє коріння. Батьківщина – це ж не тільки місце. Це твій дім, родина, сусіди, звичайно ж, друзі і однокласники.

Бажання зрозуміти їх краще і просто інтерес до людини привели мене до вибору професії дефектолога. Це фахівець, який працює зі складними особливостями дитячої психіки, іноді – як логопед.

Люблю співати. Що може бути миліше знайомих з дитинства наспівів?

Олександр Самсій,

випускник ЗОШ № 2:

– Тут дуже багато гарних і добрих людей. Мені подобаються їхні пісні, їхні звичаї, гостинність. У нас, як завжди було заведено в народі, зустрічають хлібом і сіллю людину, яка прийшла з миром у твій дім. Якщо стану моряком, про що мрію, то побачу інші країни і народи, і, якщо вдасться, розповім їм, як живуть мої земляки.

Нехай знають, що у мене найкраще місто, найкраща школа. Такому можна навіть позаздрити. І я, і мої шкільні друзі вважаємо, що нам дуже пощастило з вчителями. А нашого класного керівника Лідію Станіславівну Букрєєву ми сприймаємо як свою другу маму. Недарма вона заслужений учитель України.