Відбулося чергове засідання громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.
Першим було розглянуто питання про причини регулярної появи в Одесі неприємних запахів.
Заступник начальника ДП «Одеський морський торговельний порт» Сергій Кужко звернув увагу, що досі так і неясна картина, звідки з’являються ці викиди. На думку Сергія Юліановича, списувати все лише на нафтопереробні підприємства несправедливо. Обсяги нафти, що переробляється ними, за останні роки знизилися приблизно на третину. Тому виникає резонне питання: якщо раніше перероблялося більше нафти і не було неприємних запахів, то звідки їм взятися тепер? Крім того, потік повітря в бік міста від нафторайону порту йде лише при східному або північносхідному напрямку вітру. Буває це досить рідко.
Сергій Кужко запропонував замислитися, а наскільки за останні 23 роки виросла кількість заправних станцій в Одесі та автомобілів? Адже це дуже велика кількість викидів в атмосферу, які мовби зависають у просторі міських кварталів, накопичуються, взаємодіють, мігрують. І дану проблему в нашому місті ніхто не вивчав.
Є також величезні площі висушеного дна Куяльницького лиману, заповнені стоками ділянки на полях зрошування. Хто там бував, добре знає: дихати в тих районах важко й довго перебувати складно. Тому, що відбувається, коли вітер звідти йде вбік центру Одеси, теж невідомо.
Що стосується порту, то ним укладено договір з харківським підприємством «Система» на встановлення устаткування для автоматизованого моніторингу стану атмосферного повітря.
Член громадської ради при облдержадміністрації Анатолій Девільє погодився, що не лише підприємства нафтоперевалювального комплексу можуть бути джерелами шкідливих викидів. Є ще 23 поховання після небезпечних епідемій. Підґрунтові води поступово розмивають їх. Будівельна політика останніх років призвела до того, що виявилися зруйнованими природні шляхи виходу підґрунтових вод у море. Їх перекрили масивні залізобетонні каркаси фундаментів висоток. Як наслідок, рівень підґрунтових вод різко піднявся: коли починали забудовувати селище Котовського вони стояли на глибині 17 метрів, сьогодні – вже на рівні лише 4 – 5. У деяких місцях вода піднялася настільки високо, що залила підвали будинків і не йде з них цілий рік.
Анатолій Девільє вважає, що підґрунтові стоки, виходячи на поверхню, теж можуть бути джерелами неприємних запахів. Адже на Фонтані промислових підприємств немає, а запахи з’являються регулярно. Через часткову відсутність каналізаційних мереж цей історичний район міста в багатьох його частинах поступово «підпливає» на стоках, що накопичуються.
Небезпеку ситуації підтвердила і сейсмографічна карта міста. Виявилося, що 30 ділянок у центрі Одеси можуть звалитися при землетрусі у 6 балів через великі порожнини під ними, утворені в результаті вимивання ґрунту підґрунтовими водами.
Голова громадської екологічної ради Юрій Геращенко нагадав: колись питання будівництва в місті метро розглядалося не лише з точки зору розв’язання транспортних проблем. Йшлося й про те, що підготовчі роботи дозволять довідатися, де і які порожнини утворювалися під землею, осушити та зміцнити їх.
У результаті обговорення ухвалили створити комісію з провідних вчених, які спробують розібратися, хто і який внесок робить у появу хвиль неприємних запахів.
Далі на засіданні ради обговорювалося питання Куяльницького лиману. Є проект з’єднання його із Чорним морем. Однак, на думку багатьох вчених, це занапастить унікальну ропу лиману. Крім того, канал доведеться постійно чистити. На це потрібні будуть чималі кошти. На їхню думку, набагато правильнішим було б відновити природній стік у лиман річки Великий Куяльник. І щодо цього питання було ухвалено звернутися по допомогу до вчених, щоб ще раз перевірити, який шлях порятунку лиману виявиться найефективнішим та найбезпечнішим для цієї унікальної водойми.
