Цими днями в Кілії, на березі Дунаю, відкрито скульптурну композицію героям легендарної операції «Кілія–Веке» (26 червня – 19 липня 1941 р.).

У ті дні німці були вже на підступах до Мінська, захопили частину Прибалтики, поривалися до Ленінграда. А тут, на півдні… 26 червня, на початку третьої ночі, розвідники 23–го стрілецького полку та місцеві рибалки, які знали Дунайські плавні, як свої п’ять пальців, тихо переправилися на човнах через річку, щоб проробити проходи у прибережних загородженнях супротивника, проникнути в тил і при підході основних сил десанту зненацька вдарити йому в спину.

Через дві години до дуже укріпленого румунського берега, де стояв полк добірних військ морської піхоти, попрямувала перша група бронекатерів нашого морського прикордонного дивізіону з десантом на борту – вони тихо пливли вниз за течією. У призначену хвилину почалася артпідготовка. Катери повернули до правого берега. Супротивник відкрив вогонь, але було пізно, десантники зачепилися за берег.

О сьомій годині ранку висадився другий ешелон десанту, якому при переправі довелося відбиватися від літаків.

О десятій годині румунське місто Кілія–Веке було захоплено, лейтенант Юрковський пустив у небо білу ракету, що означало: «Завдання виконано». На дзвіниці церкви лейтенант Овчаров та комсорг полку Буров підняли переможний червоний прапор. До підняття такого ж прапора на Рейхстазі залишалося 1413 кривавих днів та ночей…

18 атак відбили відважні воїни Кілійського гарнізону – моряки, прикордонники, стрільці, опинившись у глибокому тилу супротивника. Одержавши наказ до відступу, останні кораблі Дунайської флотилії з особовим складом зухвалого десанту залишили Дунай і відійшли до Одеси 19 липня.

В урочистій церемонії відкриття пам’ятника героям операції «Кілія–Веке» взяли участь голова Державної прикордонної служби, генерал армії України Микола Литвин, перший заступник голови Одеської обласної ради Микола Тіндюк, заступник губернатора Валерій Матковський, народний депутат України Віталій Барвіненко та ветерани. Міський голова Максим Переверзєв вітав гостей на героїчній кілійській землі, яка сьогодні квітне під мирним небом.

Промовці на урочистому мітингу говорили про патріотизм радянських воїнів, які з перших днів війни, за загального катастрофічного розвитку подій на радянсько–німецькому фронті, проявляли мужність і відвагу, що підтверджує і операція «Кілія–Веке».

До підніжжя пам’ятника, встановленого біля Ізмаїльського прикордонзагону дивізіону кораблів та катерів морської охорони «Кілія», лягли живі квіти.