Завтра виповнюється 69-та річниця визволення Одеси від фашистських загарбників. 11 березня 1944 року Ставка Верховного Головнокомандувача поставила завдання на підготовку та проведення Одеської наступальної операції.
Німецько-фашистське та румунське командування надавало великого значення окупованій Одесі. Воно протиставило військам 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р.Я. Малиновського 21 дивізію та 8 бригад штурмових гармат. Супротивник мав близько 2000 гармат і мінометів, 160 танків і 620 літаків. Безпосередньо Одесу обороняв 72-й армійський корпус особливого призначення на чолі з генералом фон Форстером. Він включав чотири піхотні дивізії й до 25 поліцейських частин і частин СС. Прагнучи перепинити шлях військам 5-ї ударної армії, що успішно просувалася до Одеси вздовж узбережжя Чорного моря, супротивник підірвав дамбу лиману. Однак радянські воїни, по пояс, по груди в крижаній воді, під свинцевим градом безстрашно долали цю перешкоду і вранці
9 квітня підійшли до Одеси. А ввечері з'єднання 8-ї гвардійської та 6-ї, 5-ї ударної армії й кінно-механізованої групи одночасними ударами з півночі, сходу й заходу розпочали нічний штурм міста. Усю ніч на вулицях Молдаванки, у передмісті Крива Балка й на західних околицях міста тривали бої. Особливо завзято окупанти опиралися на приморських вулицях і в порту. Першими ввірвалися до центру багатостраждальної Одеси бійці 248-ї стрілецької дивізії полковника М.З. Галая. 10 квітня вони підняли на куполі знаменитого оперного театру Червоний прапор – як символ приходу довгоочікуваної волі. У визволенні Одеси брали участь 60 з'єднань і частин. Двадцяти семи з них присвоєно найменування «одеських». Усі вони були нагороджені орденами. Сотні воїнів за мужність і героїзм удостоїлися високих урядових нагород. Безпосередньо в боях за Одесу радянські воїни знищили 5 тисяч і взяли в полон понад 11 тисяч солдатів і офіцерів супротивника, захопили 169 танків і штурмових гармат, понад 220 гармат, 8080 автомашин, 207 паровозів, 3967 вагонів із різними вантажами.
Сьогодні ми приносимо величезну данину пошани фронтовикам, що визволяли Одесу, підпільникам і партизанам, що боролися з ненависним ворогом, і схиляємо голови перед тими, хто з веління честі й обов’язку віддав найдорожче – життя – за наше мирне сьогодення.
