Микола Пундик: «Куяльник потрібно рятувати розумно»

Стан відомого в Одеській області, та й за її межами Куяльника всім відомий. Лиман висихає і потребує термінового порятунку. На даний час пропонуються декілька способів, за допомогою яких можна запобігти катастрофі. Один із них – підживлення водойми з боку моря. Подібні заходи на початку XX століття вже давали позитивний результат.

Учені також стверджують: стрімке пересихання водойми сталося через практично повне припинення стоку води з річки Великий Куяльник та інших джерел. Фактично лиман поповнюється водою тільки за рахунок опадів, що не може компенсувати навіть випар води. Хоча таке пересихання – не перше в історії.

Для розв'язання цієї проблеми наприкінці квітня нинішнього року 12 депутатів облради об'єдналися в групу «Куяльник». До неї ввійшов і голова обласної ради Микола Пундик. Уже  проведено перші засідання, на яких розглядалися різні точки зору вчених-екологів і чиновників. Однак деякі з думок, широко поширених у пресі, вселяють глибокі сумніви.

– Звичайно, проблему потрібно вирішувати. Але робити це слід вкрай виважено, – коментує Микола Пундик. – Ми не маємо права на помилку. На превеликий жаль, довкола цього питання розпускається багато чуток. Дещо з цього я читав. В одній із версій розповідається, що необхідно буде заплатити 200-250 млн грн за будівництво каналу. А от якщо провести 500 м пластикової труби, то це обійдеться лише у 200 тис. грн. При цьому чиновників звинувачують у тому, що вони дискутують і ділять відкоти за будівництво супердорогого каналу. Хто це сказав і звідки породжуються такі чутки, я не збагну. Всілякі заяви про те, що потрібно з'єднати лиман і море за допомогою наявної зливової каналізації й додаткової пластикової труби, м'яко кажучи, носять популістський характер. Так говорити можуть тільки люди, які ні за що не відповідають. Але людина, яка обрана громадою, призначена на посаду, несе відповідальність перед виборцями, не може собі дозволити ні подібних заяв, ні яких-небудь необґрунтованих квапливих дій. Хто відповість за неправильне рішення в разі, якщо буде завдано непоправного збитку довкіллю? Взяти те ж питання зливівки. Зрозуміло, що вода й так скидалася по ній у Куяльник. Але різниця між морем і лиманом – 6 метрів. І якщо вода, хоч і самопливом, піде під напором, що вона вимиє із цієї зливівки, яка перебуває незрозуміло в якому стані? Також немає гарантії, що, минаючи, здавалося б, невеликий перешийок приблизно в 1 км, вода не змиє будинки, які там розташовані. Зрозуміло, що в такій ситуації екологи можуть і повинні висловлювати свою думку, але голова Одеської обласної ради мусить відповідати за ухвалене рішення. Тому необхідно все добре продумати, спираючись на зважені розрахунки. Адже це стратегічні розв'язки, від яких може залежати не тільки наше життя, але й умови життя наступних поколінь. Мої ж слова можуть сприйматися як настанова до дії, яку потрібно беззаперечно виконувати. Тому я не можу дозволити собі розкіш розкидатися словами. Кожне моє висловлювання має бути виважене і обґрунтоване. Мені потім жити з ухваленим рішенням, і я не забуваю про це.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті