Відбулася прес-конференція начальника управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації Наталі Штербуль. Вона була присвячена заходам щодо збереження пам’ятки археології «Городище Тира-Білгород» і результатам роботи КП «Фортеця». Однак розмова вийшла далеко за межі заявленої теми.
Наталя Анатоліївна почала розмову із журналістами з констатації нерадісного факту: 19 мільйонів гривень, необхідних для продовження першочергових протиаварійних реставраційних робіт, спрямованих на запобігання обвалення споруд північно-західної частини Аккерманської фортеці в Білгороді-Дністровському, не вдалося одержати ані з іноземних фондів, ані з бюджетів усіх рівнів. Основні надії покладаються на фінансову підтримку з боку КП «Фортеця», яке цього року обслужило понад 100 тисяч туристів. Рентабельність його роботи торік склала 54,4 відсотка, у нинішньому – 62,2 відсотка.
У результаті археологічних досліджень вдалося знайти чимало предметів старовини: монет, фрагментів чорнолакового посуду, предметів декоративно-прикладного мистецтва, які можуть бути використані в музейній експозиції. Уже обговорюється перспектива подальшого розвитку музейної складової оновленого вигляду фортеці, а саме – створення музею Середньовіччя. На той час місто Аккерман разом із прилеглими землями входило до складу Османської імперії. Можливо, концепція музею базуватиметься на ідеї ознайомлення з Туреччиною, особливостями світогляду її громадян, а також з багатою й різноманітною культурою цієї країни. Наталя Штербуль сподівається, що в цьому починанні надасть підтримку Туреччина, чий міністр закордонних справ уже побував у городищі Тира-Білгород.
У найближчій перспективі – спорудження над розкопом античної Тири прозорої скляної конструкції для організації експонування археологічних залишків прадавнього міста – частини фундаментів одного із громадських центрів. З цією метою підуть кошти зі спецфонду управління щодо охорони об’єктів культурної спадщини.
У вересні Аккерманську фортецю відвідала делегація європейських експертів. Вони оцінювали перспективи її участі у проекті «Розвиток стабільного туризму на Нижньому Дунаї України, Румунії та Молдови». Ініціатива його реалізації належить громадській організації «Агентство регіонального розвитку».
Ще одним міжнародним проектом, у якому важливе місце буде відведено середньовічному Аккерману та його фортеці, став проект під назвою «ОЛКАС: від Егейського до Чорного моря». Його мета – представити порти Чорного моря, що відіграли важливу роль в євро-азійській торгівлі часів Візантійської імперії, як інструмент розвитку сучасного культурного туризму.
Цього року вдалося побудувати адміністративний будинок КП «Фортеця», каналізований туалет, встановити турнікети на вході до фортеці і відеоспостереження по її периметру. За клопотанням голови облдержадміністрації Едуарда Матвійчука, ВАТ «Одесаобленерго» включило до своєї інвестиційної програми спорудження нової трансформаторної підстанції, яка дозволить провадити у фортеці різні масові заходи.
Однак перетворення комплексу на центр культурного дозвілля і туризму гальмується відсутністю держактана право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташоване «Городище Тира-Білгород». Тут зволікання пов’язані з діями Білгород-Дністровської міської ради.
Далі Наталі Штербуль довелося відповідати на запитання, пов’язані з проведенням робіт із застосуванням важкої техніки на території Ізмаїльської фортеці – пам’ятки археології та історії місцевого значення. За інформацією ЗМІ, там, з ініціативи чоловічого монастиря, почалося спорудження дендропарку.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», містобудівні, архітектурні або ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, дорожні, земляні роботи на території пам’ятки археології та історії місцевого значення неприпустимі без узгодження й дозволу від управління охорони об’єктів культурної спадщини. Оскільки такого дозволу отримано не було, а мер Ізмаїла не вважає проведені роботи порушенням, управлінню щодо охорони об’єктів культурної спадщини довелося звернутися до прокуратури Одеської області з проханням перевірити законність проведених на території Ізмаїльської фортеці робіт, з’ясувати, хто їх провадив, а також притягнути винних до відповідальності.
На жаль, не порадувала журналістів і ситуація з будинками Руссова (вул. Садова, 21) і Лібмана (вул. Преображенська, 23) в Одесі. На сьогоднішній день ці будинки залишаються в комунальній власності міста, перебувають на балансі ЖКСу «Порто-Франківський», але основна частина приміщень у цих, по суті, візитних картках Одеси, перебуває у власності ТОВ «Реставратор-1946». Експлуатуючою організацією, що надає житлово-комунальні послуги, є житлове управління фірми «Ренесанс ЛТД-92».
Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27 жовтня 2009 року, замовником на проведення проектних, першочергових протиаварійних і реставраційних робіт на будинку Руссова визначено УКБ Одеської міської ради. Однак, з того часу власник і інвестор не діють. На цей рік будинки Руссова і Лібмана навіть не включили до переліку на проведення ремонту фасадів. Із цієї причини управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації було змушене звернутися до судових інстанцій.
Так, управління подало до Господарського суду Одеської області позов до КП «Порто-Франківський» і ЖУФ «Ренесанс ЛТД-92» із приводу необхідності забезпечення належного утримання й упорядкування входу до під’їзду, сходової клітки, входу на горище й двору, відновлення інженерних мереж і системи водовідведення. У задоволенні позовних вимог управлінню було відмовлено.
Крім того, управління подало до Господарського суду Одеської області позов до ТОВ «Реставратор-1946» про необхідність укладання охоронного договору. Одним з пунктів його передбачається проведення відповідачем ремонтно-реставраційних робіт. Суд задовольнив позов частково: відповідача зобов’язали укласти охоронний договір, але без проведення ремонтно-реставраційних робіт. Також у тексті судового рішення говорилося про обов’язок проведення ремонту будинку силами КП ЖКС «Порто-Франківський».
Вичерпавши усі свої можливості впливу на ситуацію, 26 вересня цього року управління звернулося до Одеського міського голови із проханням організувати нормальну співпрацю усіх зацікавлених сторін, щоб врятувати унікальні об’єкти. Об’єднати свої зусилля й почати діяти повинні виконком Одеської міської ради (представник власника), депутатський корпус (уповноважені представники територіальної громади), КП ЖКС «Порто-Франківський» (балансоутримувач) і ЖЕУ фірми «Ренесанс ЛТД-92» (експлуатуюча організація).
На завершення прес-конференції Наталя Штербуль повідомила про поставлене головою облдержадміністрації завдання відкрити відновлений Одеський музей морського флоту у середині наступного року.
